№22/218482-еп
Шановний, пане Президенте! Ми, Постолакіна Валентина Валеріївна,яка є жінкою і Постолакіна Людмила Василівна, яка є сестрою, Постолакіна Валентина Васильовича, 16.05. 1983 року народження, якій загинув 14 січня 2024 рокупри виконанні бойового завдання в районі населенного пункту Мар'їнка Донецької області. Просимо розглянути петицію про присвоєння почесного знання Героя України (посмертно) Постолакіна Валентина Васильовича, 16.05.1983 року народження
Автор (ініціатор): Постолакіна Людмила Василівна
Дата оприлюднення: 13 лютого 2024
Постолакін Валентин Васильович був в 46-ому Десантно-Штурмовому Батальйоні 3-ої Аеродромної бригади взводу вогневої підтримки в/ч А4350. Підрозділ 46 тривалий час знаходився в найгарячіших напрямках російсько-української війни, де кожний день десантники мають одне: знищувати якомога більше ворожої техніки і стримувати сили загарбників.
Він є уродженцем с. Фонтанка Одеської області. З гарними результатами закінчив школу, служив у лавах Української Армії, мав вищу освіту, закінчив магістратуру Державної Академії Будівництва та Архітектури, працював. Мав родину, є донька.
08.05.01 був курсантом учбової частини «СГ 2 С3» В/ч А-3419, спочатку був рядовий і покинув лави Української армії механіком-водієм.
14 червня 2023 року був призваний до військової служби сержантом резерву, а з 17.07.2023 року був командиром відділення та старшим оператором взводу вогневої підтримки. Півроку знаходився на виконанні службових завдань в найгарячіших напрямках, де наполегливо з повною самовіддачею виконував найскладніші службові завдання.
27.08.2023 року знаходячись при виконанні службового завдання біля Запорізької АЄС отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м’яких тканин правої та лівої гомілки та лівої стопи з наявністю металевих уламків. Відповідно до довідки про обставини травми № 392/1995, яка надана командиром військової частини А4350 від 09 вересня 2023 року, поранення було пов’язане із захистом Батьківщини.
Після загоювання ран, знову повернувся до виконанні службових завдань в найгарячіших напрямках.
Був дуже спокійний, порядним, добрим та дуже працьовитим чоловіком, користувався добрим діловим авторитетом. Умів зберігати таємниці настільки, що незважаючи на біль після поранення, знаходячись у відпустці, він нікому з самих близьких не сказав про свої рани і біль.
Загинув 14 січня 2024 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Мар'їнка Донецької області.
Ми вважаємо, Постолакін Валентин Васильович гідний до представлення даного звання!
Він є уродженцем с. Фонтанка Одеської області. З гарними результатами закінчив школу, служив у лавах Української Армії, мав вищу освіту, закінчив магістратуру Державної Академії Будівництва та Архітектури, працював. Мав родину, є донька.
08.05.01 був курсантом учбової частини «СГ 2 С3» В/ч А-3419, спочатку був рядовий і покинув лави Української армії механіком-водієм.
14 червня 2023 року був призваний до військової служби сержантом резерву, а з 17.07.2023 року був командиром відділення та старшим оператором взводу вогневої підтримки. Півроку знаходився на виконанні службових завдань в найгарячіших напрямках, де наполегливо з повною самовіддачею виконував найскладніші службові завдання.
27.08.2023 року знаходячись при виконанні службового завдання біля Запорізької АЄС отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м’яких тканин правої та лівої гомілки та лівої стопи з наявністю металевих уламків. Відповідно до довідки про обставини травми № 392/1995, яка надана командиром військової частини А4350 від 09 вересня 2023 року, поранення було пов’язане із захистом Батьківщини.
Після загоювання ран, знову повернувся до виконанні службових завдань в найгарячіших напрямках.
Був дуже спокійний, порядним, добрим та дуже працьовитим чоловіком, користувався добрим діловим авторитетом. Умів зберігати таємниці настільки, що незважаючи на біль після поранення, знаходячись у відпустці, він нікому з самих близьких не сказав про свої рани і біль.
Загинув 14 січня 2024 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Мар'їнка Донецької області.
Ми вважаємо, Постолакін Валентин Васильович гідний до представлення даного звання!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Самсонюк Яна Ярославівна
13 травня 2024
2.
Чурілова Олена Валентинівна
13 травня 2024
3.
Пасечнікова Віка Володимирівна
13 травня 2024
4.
Кащеєва Вікторія Олександрівна
13 травня 2024
5.
Прищепа Олена Євгенівна
13 травня 2024
6.
Квітка Тетяна Миколаївна
13 травня 2024
7.
Цимбал Олена Сергіївна
13 травня 2024
8.
Кущ Алла Геннадіївна
13 травня 2024
9.
Яворська Марта Ростиславівна
13 травня 2024
10.
Беганова Леся Олександрівна
13 травня 2024
11.
Братинчук Тетяна Володимирівна
13 травня 2024
12.
Богомолова Інна Володимирівна
13 травня 2024
13.
Півторак Вікторія Вікторівна
13 травня 2024
14.
Матієнко Вікторія Олександрівна
13 травня 2024
15.
Ревера Інна Вікторівна
13 травня 2024
16.
Котюк Ольга Ярославівна
13 травня 2024
17.
Криницька Галина Іванівна
13 травня 2024
18.
Романишин Любов Юріївна
13 травня 2024
19.
Ануфрієнко Тетяна Володимирівна
13 травня 2024
20.
Олейнікова Анна Олегівна
13 травня 2024
21.
Паламарчук Вікторія Олегівна
13 травня 2024
22.
Кравченко Юлія Олександрівна
13 травня 2024
23.
Мирошнік Зоя Іллівна
13 травня 2024
24.
Кальченко Ірина Анатоліївна
13 травня 2024
25.
Бутурлін Марина Петрівна
13 травня 2024
26.
Гайдай Анастасія Анатоліївна
13 травня 2024
27.
Ковач Юлія Василівна
13 травня 2024
28.
Ковач Наталія Василівна
13 травня 2024
29.
Сєрікова Вікторія Миколаївна
13 травня 2024
30.
Хіщенко Марина Сергіївна
13 травня 2024