Шановний пане Президенте! Я, Онуфрієнко Світлана Леонідівна, мама загиблого Героя Онуфрієнко Володимира Олександровича. Прошу розглянути петицію, про присвоєння заслуженого та почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовця Збройних Сил України Онуфрієнко Володимиру Олександровичу (Русич).
Володимир Онуфрієнко народився 29 вересня 1985 року в м. Києві. У 2002 році закінчив спеціалізовану школу №71 та нагороджений срібною медаллю. У 2008 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» та здобув кваліфікацію інженера-електромеханіка. До повномасштабного російського вторгнення працював за спеціальністю, одружився , народилися двоє синочків. Володя користувався великим авторитетом серед колег, був професіоналом своєї справи та був призначений керівником групи. Завжди з великою відповідальністю відносився до своїх професійних обов’язків.
Батьки віддали найдорожче, єдиного сина, який мужньо, як справжній чоловік захищав свою сім’ю та Батьківщину з перших днів повномасштабної війни.
Володя відважно виконував свій обов’язок громадянина України, перебуваючи з першого і до останнього дня в найнебезпечніших місцях війни, пройшовши Бучу, Ірпінь, Гостомель, Херсонський напрямок.
Він був сміливий, щирий, відповідальний, завжди знав, що на нього покладена велика відповідальність за своїх побратимів. 6 травня 2022 року був призначений командиром відділення групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 2 загону спеціальних операцій 2 (ВОС – 1071ЗФ). Під час виконання чергового бойового завдання, отримав поранення, за що був нагороджений Відзнакою МО України медаллю «За поранення» (від 28.01.2023р. №95).
Продовжив свій бойовий шлях на Донецькому напрямку, де з честю та гідністю разом з побратимами боронив цілісність нашої держави (вч 4123 67 ОМБр)
Загинув Онуфрієнко Володимир Олександрович 24 грудня 2023 року на Лиманському напрямку.
Всі хто знали мого сина, знали його як високо порядного, освіченого, грамотного, ввічливого чоловіка. Володя мав в січні 2024 року отримати звання – офіцера.
У Героя залишилося двоє маленьких синочків Ваня (7 років) та Ілля (6 років), батько – інвалід. Я дуже пишаюсь своїм сином, Сином та Батьком з великої літери.
Володя віддав своє життя за нас з вами, за вільну Україну та мир, маючи ще дуже багато планів та нездійснених мрій.
Онуфрієнко Володимир Олександрович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять!