№22/219162-еп

Щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту, командиру 2 аеромобільного взводу, 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини А4355 (77 бригада) Адайкіну Денису Сергійовичу, який загинув 31.08.2023 поблизу населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.

Автор (ініціатор): Адайкіна Людмила Іванівна
Дата оприлюднення: 20 лютого 2024
Шановний пане Президенте, Верховний Головнокомандувачу
Збройних Сил України!

Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту, командиру 2 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини А4355 (77 бригада) Адайкіну Денису Сергійовичу, який загинув 31.08.2023 поблизу населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.
Адайкін Денис Сергійович, народився 25 вересня 1978 року в місті Бішкек Киргизької республіки.
У 1981 році на запрошення Криворізького турбінного заводу про розподіл фахівців родина мого чоловіка переїжджає в Україну до м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.
1995 року Адайкін Денис Сергійович з відзнакою закінчив Криворізьку середню загальноосвітню школу № 23. З 1995 року по 2001 рік навчався на денній формі навчання на бюджеті в Київському міжнародному університеті цивільної авіації (НАУ) і здобув освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, спеціальність «Авіаційні вимірювально-обчислювальні комплекси», професійна кваліфікація - інженер-системотехнік. Також пройшов військову кафедру і отримав офіцерське звання лейтенант запасу.
Працював тілоохоронцем народних депутатів, відомих телеведучих, керівників державних органів, в групі швидкого реагування, інкасація. Мав хорошу фізичну форму, займався спортом, кандидат в майстри спорту з боксу, 1 розряд з кікбоксингу, професійно володів зброєю.
Гарний сім’янин, батько трьох прекрасних синів: від першого шлюбу Адайкін Олександр Денисович (2001 р.н.), на сьогодні Олександр також є військовослужбовцем ЗСУ; Адайкін Андрій Денисович (2016 р.н.), Адайкін Тимур Денисович (2019 р.н).
Початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року зустрів нашу родину вдома в с.Лютіж Вишгородського району Київської області. Починаючи з 25.02.2022 мій чоловік Адайкін Денис вступив до лав територіальної оборони нашої громади і почав нести службу: стояти на постах та патрулювати село, усвідомлюючи, що ворог, рухаючись такими темпами, міг зайти в наше село. Просто нам пощастило з географічним розташуванням, тому що річка Ірпінь, яка була затоплена водами Київського водосховища, розширилася і ворог попри спроби не зміг її подолати.
Коли було відбито ворога і російські військові остаточно покинули територію Київської області, Денис постійно виношував у собі ідею добровільно вступити до лав Збройних Сил України, але за сімейними обставинами (онкологічне захворювання члена родини) зміг втілити цю ідею тільки в березні 2023 року.
З грудня 2022 року мій чоловік добровільно почав «штурмувати» Вишгородський РТЦК для зарахування його на військовий облік за місцем проживання. І лише у березні 2023 року йому це вдалося, і він вступив до лав Збройних Сил України на захист держави від агресії рф.
28.08.2023 бойова група, в якій перебував мій чоловік, мала заступити на позиції в районі Бахмута. Але через артобстріл ворога було поранено двох військових, група повернулася на КСП.
29.08.2023 була друга спроба.
31.08.2023 близько 15.00 мій чоловік, Адайкін Денис Сергійович, загинув внаслідок артилерійського обстрілу противником при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, при виконанні обов’язків військової служби.
Його слова: «Я маю бути ТАМ, щоб захистити ВАС. Щоб, коли закінчиться війна і підростуть діти, запитають мене: «Тату, де ти був, коли була війна?», я мав, що їм сказати…», «Я хочу бути на Параді Перемоги на головному Майдані України!»
Я пишаюсь своїм коханим чоловіком Денисом, синочки – Олександр, Андрій і Тимур – своїм батьком-Героєм, мати – сином. Він був люблячим і турботливим, прикладом для всіх нас. Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боятися за своє життя, рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни.
Наказом від 28 грудня 2023 року №380 за мужність та героїзм Адайкіну Денису Сергійовичу присвоєно чергове військове звання «капітан» посмертно.
Я, мати, діти, рідні, близькі, колеги, побратими, друзі, знайомі … в наших серцях Денис назавжди живий. Слава Герою! Слава всім Героям, хто загинув, боронячи Україну, хто зараз виборює нашу свободу і територіальну цілісність України! Герої не вмирають! Підтримайте, будь ласка, петицію!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Слобода Катерина Сергіївна
13 квітня 2024
2.
Пупкова Вікторія Юріївна
13 квітня 2024
3.
Максимова Марина Олексіївна
13 квітня 2024
4.
Федорук Катерина N/a
13 квітня 2024
5.
Ашарова Руслана Валеріївна
13 квітня 2024
6.
Пінчук Віта Юріївна
13 квітня 2024
7.
Іванова Тетяна Іванівна
13 квітня 2024
8.
Маценко Аліса Валеріївна
13 квітня 2024
9.
Ковцуняк Надія Василівна
13 квітня 2024
10.
Янченко Ігор Іванович
12 квітня 2024
11.
Хлопіцька Романа Петрівна
12 квітня 2024
12.
Ремінська Альона Володимирівна
12 квітня 2024
13.
Ковальчук Оксана Олександрівна
12 квітня 2024
14.
Бондаренко Роман Михайлович
12 квітня 2024
15.
Боженко Олена Валеріївна
12 квітня 2024
16.
Герасимчук Наталія Миколаївна
12 квітня 2024
17.
Місюня Любов Василівна
12 квітня 2024
18.
Ремінський Роман Сергійович
12 квітня 2024
19.
Тарновецька-Мороз Ірина Дмитрівна
12 квітня 2024
20.
Ковальська Ольга Миколаївна
12 квітня 2024
21.
Коршак Ольга Іванівна
12 квітня 2024
22.
Гончар Олександра Анатоліївна
12 квітня 2024
23.
Байда Оксана Іванівна
12 квітня 2024
24.
Місюня Ольга Олегівна
12 квітня 2024
25.
Шеремет Ніна Миколаївна
12 квітня 2024
26.
Сокол Наталія Йосипівна
12 квітня 2024
27.
Чепура Ярослав Русланович
12 квітня 2024
28.
Скучко Світлана Анатоліївна
12 квітня 2024
29.
Шеметюк Тетяна Іванівна
12 квітня 2024
30.
Нефьодова Надія Григорівна
12 квітня 2024
18225
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 38 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.