Присвоїти звання Героя України (посмертно) Рибецькому Максиму Олеговичу

Шановний Пане Президенте,

прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку, командиру мінометного взводу роти вогневої підтримки 2-го десантно-штурмового батальйону 95 окремої десантно-штурмової бригади, Рибецькому Максиму Олеговичу, 09.04.1999 року народження, уродженцю міста Ніжин, Чернігівської області.

Рибецький Максим Олегович народився 9 квітня 1999 року в місті Ніжин. Після закінчення ліцею вступив до Київського національного університету технологій та дизайну та зрозумів, що має стати на захист України. Так, 2019 року підписав контракт з Десантно-штурмовими військами Збройних сил України.

На початку 2022 року Рибецький Максим їде у відрядження до м. Ніжин – набирати рекрутів на військову службу, тому повномасштабне вторгнення окупантів застало його в рідному місті, де з підрозділом ССО він і вів активні протидиверсійні дії на Чернігівщині. Але як тільки з’явилася можливість, Максим одразу поїхав до побратимів на передову. Так, у вересні 2022 року, під час контрнаступальних дій на Харківщині, брав участь по звільненню населених пунктів Кам'янка, Студенок, Середнє, Ольгівка, Греківка. З грудня 2022 року до середини літа 2023, разом з бригадою виконували бойові завдання в в районі Серебрянського лісу. У квітні 2023 року Максима Рибецького призначають на посаду командира мінометного взводу, роти вогневої підтримки, 2 дшб. 3 червня, коли Максим отримав осколове поранення, уже через три дні просив повернутися на вогневі позиції, бо не міг сидіти й бездіяти. У червні 2023 року бригаду в оперативному порядку перекидають на Куп'янський напрямок.

Як результат, Максим Рибецький відзначений високими нагородами:
- медаллю «За військову службу в Україні» (указ Президента України від 22.05.2022 року № 8309),
- медаллю «За особливу службу III ступеня» (наказ № 496 від 01.11.2022 р.),
- почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» від 25.04.2023 № 857;
- відзнакою «Хрест пошани» (наказ командира 95 ОДШБР № 1518 від 21.06.2023 р.);
- відзнакою командира оперативно-тактичного угруповання «Лиман» (наказ № 145 від 23.10.2023 р.).

За словами побратимів та командирів, за час проходження військової служби Максим ніколи ні на кого не скаржився, завжди підтримував і завжди показував на своєму прикладі, як завзято та енергійно потрібно воювати й знищувати ворога. Не хизувався нагородами й досягненнями, а гідно й мужньо захищав рідну землю від ворогів. Рішуче приймав правильні рішення в складних ситуаціях, неодноразово особисто евакуйовував поранених побратимів з передових позицій.

На превеликий жаль, 14 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на околицях селища Терни Лиманського району Донецької області ворожий осколок обірвав Максимове життя.

Шановний Пане Президенте, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) Рибецькому Максиму Олеговичу, 09.04.1999 року народження, за виняткову хоробрість, вірність військовій присязі та героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності.