Шановний пане Президенте, прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України солдату ТУРУ ІГОРЮ ОЛЕГОВИЧУ гpанатометнику 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 79 окремої штурмової бригади, вірному військовій присязі, який у бою за нашу Батьківщину, у свої 19 років, виявивши стійкість і мужність, загинув 15 грудня 2023 року в населеному пункті Новомихайлівка Покровського району Донецької області.
Мій брат, Тур Ігор Олегович, 25.10.2004р.н., уродженець с.Слоут Сумської області, пішов служити Батьківщині добровольцем. Мужній, відважний та сильний духом, він пішов захищати нашу неньку, нашу Батьківщину. Його побратими зазначили, що в свої 19 років він був справжнім воїном. Було багато труднощів під час служби: хлопці втрачали сили, надію, але дивлячись на Ігоря - по суті дитину із зброєю в руках, який завжди підтримував, він всіх мотивував. Він зробив все, що було в його силах. Він боровся до останнього.
Після смерті сина, залишилась мати - Тур Ірина Олександрівна, яка самостійно виховувала сина, без чоловіка, бо той давно помер. Війна забрала у неї молодшого сина, в той час, коли і її старший син – теж служив в іншому підрозділі на іншому напрямку Донецької області.
Немає, мабуть, нічого страшнішого у всьому світі для матері, як поховати свою дитину.
Ігор, не шкодуючи власного життя, захищав свою Україну і виборював мир для всіх нас. Не передати біль, який сидить в наших серцях від цієї втрати. Бо він, в свої 19 років, хотів кращої долі для своєї країни, хотів втілювати мрії, просто жити. Кожного дня ми повинні пам'ятати та шанувати наших героїв. Він віддав за кожного із нас найцінніше, що мав - життя.
Прохання до Адміністрації Президента України та Президента України розглянути петицію та присвоїти звання.
Шановний пане Президенте!
Вічна Слава Герою України!!!
Прошу підтримати петицію!
Брат загиблого захисника - лейтенант Андрій Тур.