Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому стрільцю 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А0536, солдату Нестеренко Віталію Олександровичу.
Віталій народився 26 липня 1997 р. у м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Працював електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування ремонтної дільниці головного корпусу ЦЗФ «Павлоградська» ДТЕК Павлоградвугілля. У захисника залишилися син, дружина, мати, сестра, брат та бабуся.
Коли ворог прийшов в Україну з повномасштабною війною, Віталій у перші дні пішов добровольцем до військкомату, аби стати на захист країни. Але тоді охочих було чимало, сказали чекати повістку.
Тож до лав війська чоловік долучився 30 вересня 2022 р. Майже одразу його спрямували на Донеччину. У складі 53-ї бригади воїн перебував у м. Костянтинівка, згодом – під Бахмутом, а потім в Авдіївці. Взяв собі позивний «Нестер» – так називали його побратими ще під час строкової служби в армії.
Як і в мирному житті, на війні Віталій знову працював з технікою – був командиром бойової машини. Пройшов зі своїм «залізним конем» багато гарячих точок. В Авдіївці точилися важкі бої. Людей не вистачало, тому Віталія перевели в піхоту.
Загинув 17 лютого 2023 р. у м. Авдіївка. Виконуючи бойове завдання, захисник отримав смертельне поранення.
Навіть у важких фронтових умовах, під постійними ворожими обстрілами, він не втрачав свого природнього оптимізму. Жартував та підбадьорював побратимів. Вірив у краще і робив усе, аби його маленький син зростав у вільній Україні. За це віддав найдорожче – своє життя.