Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)старшому лейтенанту Грисюку Івану Васильовичу.

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, хороброму захиснику нашої Батьківщини старшому лейтенанту командиру розвід взводу 25 ОШБ частини А 4640 Грисюку Івану Васильовичу 05.12.1994 року народження мешканцю міста Хмельницького.
З перших днів повномасштабного вторгнення окупантів Іван став на захист нашої неньки України.
Разом із побратимами пліч-о-пліч гідно боронив цілісність і недоторканність нашої держави.Він
не боявся труднощів, завжди йшов першим,ніколи не залишав побратимів у біді.Був щирим, доброзичливим, хоробрим,надійним,відповідальним,любив навчатися сам і навчати інших,ніколи не зупинявся на досягнутому.Іван був Людиною з великої літери.Опорою,підтримкою та взірцем для багатьох.За свої короткі 28 років він зробив більше,ніж дехто за ціле життя.Він просто спішив жити...Так багато ще мріяв зробити,але прокляті рашисти вкрали всі мрії і найголовніше _ його таке ще молоде життя.
Загинув Іван під н.п.Роботине Пологівського району Запорізької області при виконанні бойових завдань
пов'язаних з захистом цілісності і незалежності нашої Батьківщини 19 червня 2023 року.Рятуючи свого пораненого побратима,був теж важко пораней.Почався сильний мінометний обстріл і група вимушена була відійти,щоб зберегти життя інших побратимів.Іван залишився поранений на ворожій території,де його жорстоко добили орки.Він з честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України,патріота своєї держави.До останнього подиху залишився вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині.Тіло довго не могли забрати,оскільки воно перебувало на окупованій території.А коли забрали,то воно було сильно понівечене і прийшлось пів року чекати на ДНК -експертизу,щоб підтвердити,що це є його дійсно тіло.
Іванко назавжди залишиться найкращим сином,братом, дядьком,хресним татом, племінником, онуком,другом,побратимом та товаришем.
Я пишаюся своїм сином,його мужністю,силою духу.Не кожен зможе дивлячись смерті в очі йти з побратимами пліч-о-пліч,не боятись за своє життя, рятувати інших та мужньо боронити нашу свободу.
Я горда,що я його мама а він мій син.В нього завжди був девіз:,,Я мушу це зробити,інакше хто?''
За його мужність та влучність,Ви, пане Президент,дякували йому у свому зверненні 25 червня 2023 року,тільки син вже цих слів подяки нажаль не
чув.Він навічно поповнив стрій наших ангелів Охоронців високо в небесах.
Вже після поховання сина я отримала медаль,,Незламним героям російсько-української війни'',до якої він був представлений ще за місяць до його смерті.
Для мене і всіх рідних Іван був,є і
залишиться Героєм.
Вічна пам'ять і шана всім,хто віддав своє життя за нашу Батьківщину,за нашу з вами свободу!!!
Слава Героєві України!
Слава Україні!