Шановний Пане Президент!
До Вас звертається мама Жмихова Анатолія Олександровича. Єдиний син у овдовілої матері, яка виховувала з 9 місяців одна.
Народився 21.12.1982 р. в м. Києві.
Загинув 08.06.2023 р. у Донецькій області с. Дружба в зоні військових дій від вибухової травми.
Навчався в середній школі №43 м. Києва.
Закінчив Київський будівельний технікум у 2001 році.
В/ч А0178 з 25.05.2001 р. – 04.11.2002 р. був призваний до військової служби - вожатий службових собак, водій, механік, стрілок.
Після служби в армії працював комплектувальником, бухгалтером, обліковцем, комірником.
На виконання Указу Президента України був призваний за Указом Президента України від 21.07.2014 р. №607/2014 "Про часткову мобілізацію".
В/ч 2731, в/ч В2970 з 21.07.2014 р. – 19.05.2015 р. – сержант матеріального забезпечення 15 механізованої роти 5 механізованого батальйону. Брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та був санітаром медичного пункту взводу матеріального забезпечення 1 механізованого батальйону в м. Бахмут Луганської області.
За безпосередню участь в АТО надано статус УБД посвідчення АА263766 від 28.07.2015 р.
За проявлену мужність під час виконання бойових завдань в зоні проведення АТО нагороджений заохочувальною відзнакою начальником генштабу – Головнокомандуючого ЗСУ нагрудним знаком «Учасник АТО» від 03.01.2017 р. № 5.
Призваний за мобілізацією згідно Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 р. і Верховного Головнокомандуючого ЗСУ від 22.02.2022 р. №2.
В/ч А0139 з 24.02.2022 р. був мобілізований на військову службу - стрілець-санітар 1 відділення охорони 1 взводу охорони 4 батальйону охорони ВОС-100915А.
З 24.02.2022 р. – 02.04.2022 р. приймав участь у визволенні м.Києва від Російських загарбників.
Нагороджено посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня від 16.09.2023 р. №489.
Анатолій виконав свій обов'язок і віддав своє життя захищаючи Батьківщину, незалежну Україну.
Заслуговує Державну нагороду «Герой України» посмертно.