№22/219676-еп
ПРИСВОЇТИ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ ЮХИМЦЮ МИКОЛІ СЕРГІЙОВИЧУ(ПОСМЕРТНО)
Автор (ініціатор): Юхимець Марія Степанівна
Дата оприлюднення: 27 лютого 2024
Пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію та присвоїти звання Героя України (посмертно), моєму синові, військовослужбовцю ЗСУ, солдату, кулеметнику 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 710 БрО штурмової роти військової частини Т0910, Юхимцю Миколі Сергійовичу, 25.02.1995 року народження.
Народився в місті Рівне. З раннього дитинства він вирізнявся цілеспрямованістю, відповідальністю та щирістю, вів здоровий спосіб життя, а в подальших роках мав чітку патріотичну позицію.
Війну Микола застав за кордоном, проте 25 лютого 2022 року він повернувся додому, щоб захищати свою країну. В перші дні війни очікував потрапити до війська для захисту своєї країни та розпочав діяльність з організації бомбосховищ та укриттів, а також патрулював місто під керівництвом поліції в такі тяжкі часи на початку війни.
22 червня 2022 року Микола вступив до лав Збройних Сил України. Розпочав службу у ДССТ. За час служби він хотів більш активно брати учать в захисті держави, і тому постійно готувався й у вільний час та згодом перевівся в 710 БрО штурмову роту.
В березні 2023 року його життя на нулі розпочалося не з легких. Він з побратимами утримували критично важливі позиції біля Часового Яру, які потужно обстрілювались і штурмувались та від яких залежала доля Бахмуту. Вони робили неможливе, щоб заподіяти оточенню. Микола розповідав: що звик до сну по 2 год, як просинався від холоду і йшов окопуватись, щоб зігрітися, про постійні атаки й ні хвилини спокою. Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Богданівка, він отримав поранення, але, незважаючи на це, мужньо допомагав побратимам. Після реабілітації продовжилося тяжке життя на нулі на інших напрямках. Зі слів побратимів Микола один з небагатьох, хто проводив на позиціях найбільше часу. Після відбиття і захоплення стратегічно важливих позицій смт Урожайне відбувались потужні обстріли мінометів, авіації та дронів. РЕБ глушила зв'язок, роблячи його недоступним. Незважаючи на декілька днів запеклих боїв і неможливість евакуації, українські воїни відстояли відвойовані позиції, незважаючи на детальну підготовку ворога.
Він віддав найдорожче - своє життя - за свободу та незалежність України. Микола Юхимець був справжнім героєм, який до останнього подиху боровся за свою землю і право жити. Він був мужнім та щирим патріотом. Його смерть - це важка втрата для України, а особливо для всієї сім’ї.
Враховуючи вищезазначене, прошу Вас присвоїти Юхимцю Миколі Сергійовичу звання Героя України (посмертно).
Просимо Вас розглянути петицію та присвоїти звання Героя України (посмертно), моєму синові, військовослужбовцю ЗСУ, солдату, кулеметнику 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 710 БрО штурмової роти військової частини Т0910, Юхимцю Миколі Сергійовичу, 25.02.1995 року народження.
Народився в місті Рівне. З раннього дитинства він вирізнявся цілеспрямованістю, відповідальністю та щирістю, вів здоровий спосіб життя, а в подальших роках мав чітку патріотичну позицію.
Війну Микола застав за кордоном, проте 25 лютого 2022 року він повернувся додому, щоб захищати свою країну. В перші дні війни очікував потрапити до війська для захисту своєї країни та розпочав діяльність з організації бомбосховищ та укриттів, а також патрулював місто під керівництвом поліції в такі тяжкі часи на початку війни.
22 червня 2022 року Микола вступив до лав Збройних Сил України. Розпочав службу у ДССТ. За час служби він хотів більш активно брати учать в захисті держави, і тому постійно готувався й у вільний час та згодом перевівся в 710 БрО штурмову роту.
В березні 2023 року його життя на нулі розпочалося не з легких. Він з побратимами утримували критично важливі позиції біля Часового Яру, які потужно обстрілювались і штурмувались та від яких залежала доля Бахмуту. Вони робили неможливе, щоб заподіяти оточенню. Микола розповідав: що звик до сну по 2 год, як просинався від холоду і йшов окопуватись, щоб зігрітися, про постійні атаки й ні хвилини спокою. Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Богданівка, він отримав поранення, але, незважаючи на це, мужньо допомагав побратимам. Після реабілітації продовжилося тяжке життя на нулі на інших напрямках. Зі слів побратимів Микола один з небагатьох, хто проводив на позиціях найбільше часу. Після відбиття і захоплення стратегічно важливих позицій смт Урожайне відбувались потужні обстріли мінометів, авіації та дронів. РЕБ глушила зв'язок, роблячи його недоступним. Незважаючи на декілька днів запеклих боїв і неможливість евакуації, українські воїни відстояли відвойовані позиції, незважаючи на детальну підготовку ворога.
Він віддав найдорожче - своє життя - за свободу та незалежність України. Микола Юхимець був справжнім героєм, який до останнього подиху боровся за свою землю і право жити. Він був мужнім та щирим патріотом. Його смерть - це важка втрата для України, а особливо для всієї сім’ї.
Враховуючи вищезазначене, прошу Вас присвоїти Юхимцю Миколі Сергійовичу звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Однороженко Анна Анатоліївна
10 травня 2024
2.
Журбас Світлана Валентинівна
10 травня 2024
3.
Богданович Ірина Юріївна
10 травня 2024
4.
Іванова Любов Миколаївна
10 травня 2024
5.
Клесовець Оксана Леонідівна
10 травня 2024
6.
Кіреєв Олексій Миколайович
10 травня 2024
7.
Шевчук Аліна Русланівна
10 травня 2024
8.
Ромаш Руслана Олександрівна
10 травня 2024
9.
Шушканич Ліля Михайлівна
10 травня 2024
10.
Студьона Віка Олегівна
10 травня 2024
11.
Шуляк Наталія Григорівна
10 травня 2024
12.
Спільніченко Наталія Олегівна
10 травня 2024
13.
Медведюк Оксана Василівна
10 травня 2024
14.
Лаврова Ірина Володимирівна
10 травня 2024
15.
Молнар Юлія Олександрівна
10 травня 2024
16.
Янківська Тамара Вікторівна
10 травня 2024
17.
Козуб Галина Ігорівна
10 травня 2024
18.
Маляр Анна Петрівна
10 травня 2024
19.
Попов Микита Ярославович
10 травня 2024
20.
Ткач Зорина Юріївна
10 травня 2024
21.
Веремієнко Тетяна Олександрівна
10 травня 2024
22.
Пазєєва Ганна Михайлівна
10 травня 2024
23.
Панько Діана Ігорівна
10 травня 2024
24.
Пелик Оксана Сергіївна
10 травня 2024
25.
Кірпенко Світлана Анатоліївна
10 травня 2024
26.
Московчук Єлизавета Володимирівна
10 травня 2024
27.
Осипенко Ярослав Дмитрович
10 травня 2024
28.
Буянова Юлія Валеріївна
10 травня 2024
29.
Горєвалова Любов Сергіївна
10 травня 2024
30.
Волкова Інна Юріївна
10 травня 2024