Пане Президенте!
Прошу вас надати звання "Героя України" (посмертно), солдату, Зимовцю Ігорю Борисовичу, навіднику 2 мотопіхотного взводу, 1 мотопіхотної роти, мотопіхотного батальйону 72 ОМБР.
На початку повномаштабного вторгнення в Україну, 25 лютого 2022 року, незважаючи на окупацію, знаходячись в окупованому місті Конотоп добровільно подав документи до ТЦК та СП, щоб долучитися до захисту Батьківщини. Зимовець Ігорь Борисович був справжнім патріотом своєї країни, про що каже той факт, що з самого початку бойових дій на Донбасі 2014 року, він не був осторонь і рік з 2014 по 2015 роки боронив нашу неньку в зоні проведення АТО.
6 вересня 2022 року, був призваний до лав ЗСУ. Зважаючи на бойових шлях 72 ОМБР, яка завжди знаходилась на вістрі самих запеклих боїв, і на найважливіших напрямках, та враховуючи ранній бойовий досвід Зимовця Ігоря Борисовича, отриманий в зоні проведення АТО, після місячного навчання і злагодження, одразу опинився на нульових позиціях. Дуже складний і насичений бойових дій напрямок, а саме: Курахове, Марїнка, Вугледар, Микільське донецької області.На останьому рубежі оборони, а саме: район н.п. Микільське 24 лютого 2023 року, в результаті здійснення ворожиш штурмових дій позицій підрозділу, загинув від отриманих поранень, несумісних з життям.
Не дивлячись на відсутність повноцінного провіанту, втому, знекровлення, безперервно перебуваючи на позиціях, під постійним щільним вогнем ворога, не маючи можливість на відведення для відпочинку, хвороби, отримання числених мінно вибухових травм, не зламали волю Зимовця Ігоря Борисовича, він до останнього боронив нашу Батьківщину. Був нагороджений орденом "За Мужність" (посмертно), але ніякі нагороди не повернуть його до життя, память про нього повинна жити і бути оплотом віри для його близьких!
Тому прошу Вас надати йому звання " Герой України" (посмертно).