Шановний пане Президенте! Я, Жерновенкова Галина Дмитрівна, прошу розглянути петицію, щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму сину, Лепушенко Дмитру Володимировичу (14.07.86 р.н), молодшому сержанту, військовослужбовцю ЗСУ.
Я мати, мені 74 роки, сина виховувала з чотирирічного віку без батька. Він прагнув справедливості та вступив на захіст Батьківщини добровільно і служив із перших днів повномасштабного вторгнення. Дмитро служив у А2298 частині Запорізького напрямку. Загинув під Волновахою 4 грудня 2023 року.
Зараз я залишилася зовсім одна зі своїм горем, нестерпна біль мене вбиває кожного дня. На жаль, Дмитро не встиг створити сім'ю та обзавестися дітьми. Кривава війна забрала у мене єдиного сина! У мене важка форма цукрового діабету та єдине що мене тримає у жітті - це дочекатися цієї заслуженої нагороди для сина. Одна думка, що ім'я мого сина буде забуте, не дає мені спокою і розриває моє серце щоразу. Прошу Вас, почуйте серце матері, нехай це буде ОСТАННІМ МОЇМ І ЄДИНИМ ПРОХАННЯМ!