Шановний пане Президенте!
Прошу розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, хороброму захиснику України, солдату, розвіднику-санітару 2-го відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А2120 ПОМІРКО Олексію Ігоровичу, 30.03.1996 р.н., який загинув в бою під час виконання бойового завдання поблизу смт. Білогорівка, Севєродонецького району, Луганської області 14.01.2024 р.
Я пишаюся ним, чоловіком та батьком моєї дитини, він серйозно, відповідально і з честю ставився до поставлених бойових завдань. Робив усе, щоб виконати свій обовʼязок щодо захисту територіальної цілісності та недоторканності України. Але кулі ворожої зброї обірвали його життя… Йому навіки залишиться 27.
Олексій хотів жити у мирній та вільній Україні. Був люблячим чоловіком і батьком, турботливим сином, улюбленим братом та надійним другом. Олексій був справжнім патріотом та вірним сином своєї Батьківщини тому не зміг стояти осторонь, коли ворог прийшов рвати на шматки нашу неньку. Побратими згадують його, як справжнього та безстрашного воїна, який не знав страху перед ворогом та вірного друга, який завжди був готовий прийти на допомогу.
Пане Президенте, від імені свого сина, всієї родини, друзів, побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату, розвіднику-санітару 2-го відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А2120 ПОМІРКО Олексію Ігоровичу
Життя нашого янгола обірвалося, але крім того що він виконав свій обовʼязок гідного сина Батьківщини він ще й залишив по собі маленьке життя - свого сина, який до останььої хливили чекав та молився за те, щоб тато повернувся живим та здоровим додому!!! І мій обовʼязок зробити все щоб памʼять про Олексія жила вічно.
Ця петиція це те, що я можу зробити для свого чоловіка, який віддав за свободу і незалежність України найцінніше - своє життя, залишивши невгамовний біль у наших серцях…
Тому прошу вшанувати памʼять нашого Героя.
Слава Україні! Герої не вмирають!