Прошу підписати петицію нашому Герою( посмертно)Свєшнікову Ярославу Володимировичу!Захищаючи свою країну віддав найцінніше- життя!

Шановний Пане Президент! Прошу присвоїти звання " ГЕРОЙ України"(посмертно)відважному патріоту,хороброму захиснику нашої держави,гранатометнику 1 штурмового відділення,1 штурмового взводу,1 штурмової роти,1 штурмового батальйону 3 ОШБр(в/ч А4638), солдату Свєшнікову Ярославу Володимировичу.
Ярослав Свєшніков народився 11 жовтня 1996 р. в м.Шепетівка.Зростав хлопчина сиротою,змалечку виховувала бабуся,а потім школа- інтернат. Мав особливий талант до малювання,мріяв стати священником. Але мрія його змінилася ще коли навчався у Шепетівському профеійному ліцеї. Шлях воїна для Ярослава розпочався із Майдану Незалежності у 2014 році.Революція Гідності стала переломним періодом в долі хлопця! Ще у 17 років він наполегливо рвався в зону проведення антитерористичної операції,але його не брали за віком! Потрапити на передову Ярославу вдалося після досягнення 18 років, у добровольчий Український корпус" Правий сектор" у 8-й окремий батальйон "Аррата".Бойове хрещення отримав в ході боїв під Донецьким аеропортом та у селищі Піски. Ярослав проявив свій бойовий характер,був поранений та отримав множинні контузії. У 2017 році продовжив службу підписавши контракт з 8 окремим полком спеціального призначення м.Хмельницького. Брав участь в обороні під Маріуполем. Другий контракт підписав з 9-м окремим мотопіхотним батальйоном 59 окремої мотопіхотної бригади сухопутних військ України.
З початком повномасштабного вторгнення ,25.02.2022р.пішов до Шепетівського територіального центру комплектування добровольцем,де був призваний до в/ч А2072 розвідником бойового управління,звідки з часом переведений у м.Полтава в/ч А4717. Мужній воїн,з неабияким бойовим досвідом,готовий боротися за справедливість,отримав запрошення до третьої окремої штурмової бригади сухопутних військ Збройних сил України,куди і був переведений від 11 грудня 2023 р. до в/ч А4638 солдатом Резерву 51 запасної роти. І знову на передовій,у самому пеклі війни. Він не ховався ні за чиїмись спинами- справжній патріот,надійний побратим,незламний Воїн,відданий військовій присязі.Його відвага та мужність,проявлені у ході бойових дій, були визнані командуванням на державному рівні. Указом Президента України від 29.04.22 року нагороджений орденом " За Мужність III ступеня " ,коли під час протиповітряної бою противник здійснив пряме влучання по позиціях наших військових.З палаючої самохідної вогневої установки воїн витягнув особовий склад бойової машини,яка була уражена. Ще раніше хлопець був нагороджений орденом " За заслуги",медалями " За поранення","Відвага та честь","За гідність та патріотизм","Захиснику Маріуполя",нагрудним знаком "Кров за Україну".
Він загинув за нас! Свєшніков Ярослав Володимирович загинув під час штурму під Авдіївкою, на Донецькому напрямку, 16 лютого 2024 року,захищаючи територіальну цілісність та Державний суверенітет України.У Героя залишилася 9 - річна донька Ангеліна! Він заслуговує носити звання Героя, Слава Україні!