Про присвоєння звання героя України посмертно

Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно), мужньому та відважному захисникові України, снайперу-стрільцю, окремої снайперської роти, 25-тої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, в/ч А1126 - Ремінському Сергію Сергійовичу.
Його боротьба за волю Батьківщини почалася ще в 2014 році, на майдані, під час Революції Гідності. Вже тоді, не вагаючись, Сергій став на захист свободи своєї країни та європейського вибору українців, майбутнього своїх трьох дітей. Після нападу російської федерації на схід України, не маючи військового досвіду, але маючи тверде переконання та стійкий характер, пішов добровольцем, захищав державу у складі 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, в/ч А1008, ставши снайпером-стрільцем. Брав участь в АТО у 2015-2016 роках, зокрема в боях у Мар’янці, Пісках, Слов’янську, Кураховому та інших.
З початком повномасштабного вторгнення, залишивши вдома дружину, трьох неповнолітніх дітей та батьків, знову добровольцем пішов на фронт. Для цього він звільнився з улюбленої роботи, в Маневицькій ВК №42, де працював інспектором з держнагляду, за особами, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Сергій не зміг лишитись осторонь, його думки перебували там, з побратимами, де точаться бої та відстоюється незалежність України. Тому вже на початку квітня 2022 року, він приєднався до окремої снайперської роти 25-тої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Був досвідченим снайпером-стрільцем, проявляв особливу мужність та героїзм під час виконання завдань. Вірний військовій присязі та українському народу, знищив не одного ворога. На превеликий жаль, 26.09.2022 року, від отриманих поранень не сумісних із життям, під час участі у бойових діях, щодо забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, поблизу населеного пункту Катеринівка Краматорського району Донецької області, Сергій загинув.
Побратими відгукуються про нього як про безстрашного та відважного воїна, який не боявся смерті, сміливо йшов у бій. Його ненависть до ворогів була такою ж великою, як і любов до України, своїх батьків, дітей та дружини. В цьому була його сила.
В цивільному житті Сергій був хорошою людиною, завжди приходив на допомогу односельцям. На жаль, більше ніколи не обійме він своїх батьків, які виростили справжнього героя, кохану дружину, з якою прожив чудові щасливі подружні роки. Не побачить як виростуть його дочка та сини, одного з яких, він мав би цьогоріч повести до першого класу. Не судилося… Не побачить, як вони будуть робити самостійні кроки в дорослому житті, не порадіє їхнім успіхам та не розрадить у час невдач. Він так багато міг би зробити, якби на заваді не стала ця жахлива війна…
Прошу Вас вшанувати пам'ять про нього та присвоїти почесне звання Героя України.
Вічна пам'ять всім ГЕРОЯ, які віддали свої життя за наше майбутнє! СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!