Представлення надає командир другого взводу військової частини А7271, 105-го БТрО 109-й ОБТрО. УБД. Кузьменко Михайло Іванович.
Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію, щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) хороброму сержанту ЗСУ, захиснику України, командиру стрілецького відділення другого взводу,сержанту, 4роти, 105 батальону, 109 бригади ТРО ЗСУ, в/ч А7271, Куниці Сергію Сергійовичу (19.11.1983р.н), який загинув під час виконання бойового завдання, під час бойових дій, 25 липня 2022 року поблизу населеного пункту Великоновосіловки Волновахського району, Донецької області, внаслідок наступу Російских окупантів.Чим проявив хоробрість ,віддавши своє життя заради майбутньої перемоги України. Прикриваючи відхід своїх побратимів, потрапив під кулеметно, мінометний обстріл. Останні його слова були по рації: - прощавайте .Командири(Пограничникі) ЗСУ не здаються у полон, Слава Україні! .Я вмираю за майбутнє дітєй , та народу України.
З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій не стояв о стороні, добровільно став на захист своєї Батьківщини, одним із перших долучився до лав ТРО Волноваської територіальної оборони Донецької області.
З 05 травня 2022 року включений до військової частини А7271, яка безпосередньо брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Гідно виконував свої обов’язки, ділився знаннями та досвідом зі своїми побратимами, та навчав їх військової справи. За час служби в ТРО ЗСУ не раз доводив свою вірність військовій присязі та державі, сміливо брався за виконання найскладніших завдань, з досвідом за плечима , без страху виконував свій громадянський обов’язок, був прикладом для решти своїх побратимів.
За час служби в Збройних силах України сержант, командир відділення Куниця Сергій Сергійович показав свою відданість Українському народу. Неоднарозово відзначався командиром взводу за приклад в підготовки відділення .
З честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави.До останнього подиху залишився вірним присязі, Українському народові та Україні.
Перебуваючи у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки завжди підтримував усіх, як побратимів, так і рідних, переконуючи, що все буде добре. Завжди казав : Все буде Україна!, а рідним- що він воює за їх вільне, щасливе дитинство і незалежне майбутнє.
До початку повномасштабного вторгнення, Куниця Сергій Сергійович жив у місті Вугледарі, Донецької області. Мав вищу технічну освіту, працював на шахті Південнодонбаська №1.
Сержант Куниця Сергій Сергіевич 4 рота в/ч А7271 105-го БТрО 109-й ОБТрО,командир відділення прикриваючи відхід від російських загарбників своїх побратимів, віддав за нас із вами саме найцінніше, своє життя, за вільну Україну та мир, маючи багато нездійсненних планів та мрій.
Всі, хто знав Куницю Сергія Сергійовича, пам'ятають його завжди усміхненим, доброзичливим життєлюбом, беручи відповідальність за своє життя та життя побратимів.
Ним пишається його сім'я- дружина, донька, батьки, брат, сестра, рідні та друзі, та пам'ятають до останнього про його вчинок на полі бою.
Куниця Сергій Сергійович - відважний Герой, який заслуговує найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
За особисту мужність, героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Заслуговує найвищої нагороди України.
Вічна пам'ять.
Слава Герою України! Вічна шана Герою!