Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України,старшому солдату Государському Олександру Леонідовичу.

Шановний Пане Президенте!
Звертаюсь до Вас з проханням: розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату Національної Гвардії України Государському Олександру Леонідовичу 04.06.1995 року народження, уроженця селища Понінка в Хмельницькій області військової бригади Гвардії наступу «Буревій».
Спеціального військового звання; номер обслуги 3, обслуги міномета, мінометного взводу, 14-ї роти оперативного призначення  (на бронетранспортерах), 5 батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького військової частини 30-27.
Олександр гідно став на захист нашої країни з перших днів повномасштабного вторгнення рф з посяганням на територіальну цілісність нашої держави в лютому 2022 року.
Ціною життя мужній воїн боронив і захищав майбутнє нашого народу.
Він сміливо дивився смерті у вічі. Його не зупиняв вогонь, від якого горіла земля. Рятуючи життя  побратимів, він, порою, один на один спускався в пекельні пастки. Його відвагу і мужність не могли зупинити ні гази, ні шумові гранати. Військовим керівництвом Олександр відзначений нагородою «За мужність» ||| ступеня, чисельними подяками та грамотами. 
Його бойовий шлях тримав оборону  Києва. Потім тривалий час боєць брав участь в утриманні фронту в селі Ярова Лиманської громади Краматорського району Донецької області. Далі, декілька місяців позиційних боїв у селі Тетянівка, Куп'янського району Харківської області. Зимою 2023 року разом зі своїм підрозділом він тримав оборону в Серебрянському лісі під Кремінною, де в одному із боїв отримав поранення. Влітку 2023 року після ротації Олександр разом з побратимами приймав участь в постійних боях в районі села Кармазанівка Сватівського району Луганської області. Ще пізніше підрозділ Олександра перекинули знову в Серебрянське лісництво в район міста Кремінна, де в найважчих умовах прийшлось утримувати фронт.
В одному з боїв Олександр отримав дуже важке поранення на позиції Атлетик, що стало причиною його смерті. 
Він помер на 28 році життя у військовому шпиталі м. Києва 26.08.2023 року.
Пане Президенте!
Я, Государський Леонід Вікторович, батько героїчного воїна, від імені мами, сестри та брата, побратимів, односельчан прошу Вас присвоїти Олександру почесне звання Героя України (посмертно).
Мій син - моя гордість! Крила моїх мрій і нев'янучий цвіт моєї душі. Став на все життя гірким окрайцем насущного хліба…
Він віддав своє життя за кожного з нас, кому завтра зійде сонце в нашій вільній країні.
Називаю його Героєм, бо не схибив, не зрадив, був до смерті вірний присязі і правді. Він мав в душі таку любов, що був взірцем людяності, відваги, справжнім нащадком козацького роду, гідним сином нашої української землі!
«Немає більшої любові над ту, коли хто душу свою віддав би за друзів своїх»(Івана 15-13)
      Вічна шана Героям!