Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Рожку Дмитру Богдановичу, який стояв на захисті спокою та незалежності нашої держави до останнього свого подиху.
Дмитро Рожко народився 6 листопада 1991 року в селі Горохолин Ліс Богородчанського району Івано-Франківської області.
Дмитро добровільно вирішив захищати нашу державу. І з 5 травня його військовий шлях почався у Коломийській 10-ій ОГШБ «Едельвейс», воєнна частина А4267, 1 стрілецький батальйон, 1 рота кулеметний взвод.
За словами побратимів, він був «універсальним» солдатом, і водієм, і кулеметником. Надавав допомогу при евакуації поранених. Більшу частину своєї служби провів на «нулю».
Не кожен готовий пройти через пекло, а він пройшов… через найгарячіші точки - Білогорівка, Берестове, Яковлівка, Курдюмівка, Кодема, Сіверський канал, а також Бахмут, Соледар. Дмитро міцно тримав зброю, мужньо дивився смерті прямо в очі.
18 січня 2023 року у селі Краснополівка Бахмутського району під час мінометного обстрілу завданим військовими формуваннями російської федерації, отримавши поранення від мінометного обстрілу, які були несумісні з життям.
Я пишаюсь свої сином, він віддав за нас найцінніше – своє життя!
Рожко Дмитро Богданович – справжній герой, який заслуговує на нагороду.
Піхота – це честь!
Слава Україні!
Героям Слава!