Мій чоловік заслуговує на те, щоб бути визнаним Героєм України (посмертно), який ціною свого життя захистив нас!
Він - захисник України, молодший сержант, командир міномета 2-го відділення мінометного взводу 3-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортері) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної Гвардії України.
Коли розпочалася повномасштабна війна, він слідуючи своїм переконанням “справжнього чоловіка” 27 лютого 2022 року пішов у військомат за повісткою, нікому не сказавши. З 28.02.2022 року був розподілений у нацгвардію військової частини 3008. Майже одразу виконував завдання на Україно-Молдовському кордоні, охороняв стратегічний об’єкт. Згодом перейшов у військову частину 3028, штурмову бригаду “Червона Калина”, де й числився до моменту загибелі.
Героїчно загинув 18 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області в результаті мінометного та артилерійського обстрілу противником. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави.
Мій чоловік відважно виконав свій обов'язок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Він ніколи не боявся смерті, робив те, що повинен — заради сім’ї, заради країни, і заради кожного з нас.
Я пишаюся своїм Чоловіком-Героєм!
Він віддав найдорожче за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій.
Герої вмирають, Пане Президенте, але навічно залишаються у наших серцях і пам'яті.
Мандибура Володимир Вікторович — Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Слава Україні! Героям слава!