Шановний пане Президенте України! Звертаюсь до Вас із проханням розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, Кущею Олександру Миколайовичу,20.10.1994 р.н.,відданому Патріотові, котрий віддав своє молоде життя за Волю і Незалежність нашої держави.
Кущей Олександр Миколайович народився 20.10.1994 року на Кіровоградщині. Загальну і середню спеціальну освіту здобув на Тернопільщині.
Старанно працював,дбав про свою родину, дітей. Любив Україну,всіляко підтримував військових з початку воєнних дій,тобто з 2014 року.
Був активним учасником Революції Гідності на Майдані Незалежності.
Працював і в Україні,і закордоном. Перед початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну з Чехії.
Після 24.02.2022 був у складі місцевої ТРо у селі на Тернопільщині, працював на хлібозаводі.
26.12.2023 року був призваний до лав ЗСУ згідно Закону України про мобілізацію.
Навчання проходив у військовій частині А2900(199 навчальний центр),після чого був розподілений у військову частину А0224(79 окрема десантно-штурмова бригада).
Отримав звання солдат, посада стрілець-снайпер десантно-штурмового батальйону.
Ніколи ні на що не жалівся, завжди заспокоював рідних,що все добре.
Та 16.02.2023 внаслідок ворожого обстрілу біля населеного пункту Мар'їнка, будучи вірним військовій присязі,отримав поранення несумісні з життям.
Олександр проявив себе як мужній Воїн, не втік,не виїхав з країни,а став та її захист.Син своєї країни, котрий віддав своє молоде життя за Незалежність України.
У Олександра залишилися двоє дітей-син і дочка, дружина та брат.
Шановний пане Президенте,прошу Вас,як дружина загиблого військовослужбовця, розглянути моє прохання про присвоєння почесного звання "Героя України" з удостоєнням ордену "Золота Зірка" моєму чоловікові, Кущею Олександру Миколайовичу.
Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава!