Шановний пане Президенте!. Прошу Вас розглянути петицію «Про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно)» старшому сержанту, командиру відділення зенітно – ракетного взводу 109 окремого гірсько – штурмового батальйону Мірошниченку Олександру Володимировичу, який загинув 25.12.2023 року під час виконання завдання, пов'язаного із захистом незалежності та територіальної цілісності держави.
Отримав поранення несумісні з життям у Бахмутському районі Донецької області, захищаючи волю та незалежність України, загинув смертю хоробрих.
Мірошниченко Олександр Володимирович, 13.10.1979 року народження, народився і виріс у Тростянці, навчався в Тростянецькій середній школі №3, здобув професію в місцевому ПТУ. Працював на різних підприємствах у рідному місті, мав безліч друзів та колег, які любили його, поважали та цінували. Він був гарним учнем, турботливим братом, дбайливим батьком, люблячим сином. Був справедливим, чесним, хоробрим, дружнім, відданим своїй Батьківщині.
Після Революції Гідності не зміг стояти осторонь подій, які відбувалися на Сході України. Олександр Мірошниченко з самого початку антитерористичної операції воював на Донбасі, відстоюючи територіальну цілісність та незалежність України.
У 2014 році був нагороджений «Орденом Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня.
Після невеликої перерви, 25 листопада 2020року знову пішов захищати рідну землю. Він служив командиром відділення зенітно – ракетного взводу 109 окремого гірсько – штурмового батальйону до свого останнього подиху.
Перебуваючи в самому пеклі війни, Олександр сміливо боровся з ворогом, який вторгся на українську землю, захищав свій народ, свою Батьківщину.
Загиблому захисникові було лише 44 роки. Він мав би повернутися до рідної домівки з довгоочікуваною перемогою, радіти життю, будуючи плани на майбутнє.
Мужній воїн захищав українську землю… Ціною власного життя він виборював право нашої нації бути вільною.
Слава Україні! Героям Слава!