Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовому льотчику-штурмовику, командиру авіаційної ескадрильї 299-ої бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова підполковнику Жиброву Олександру Олександровичу!

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) нашому бойовому побратиму - військовому льотчику-штурмовику, командиру авіаційної ескадрильї 299-ої бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова підполковнику Жиброву Олександру Олександровичу, який до останнього подиху був вірним Військовій присязі та боронив нашу країну від російських окупантів.

У ніч з 23 на 24 лютого 2022 року Олександр перебував на бойовому чергуванні та одним з перших став на захист України. З перших хвилин повномасштабного вторгнення російських окупантів він вивів ескадрилью з-під удару на визначений оперативний аеродром. Після того, як вся техніка була перебазована, організував підготовку до ведення бойових дій та прийняв рішення на виконання бойових вильотів з метою знищення ворожих колон, які рухалися зі сторони Криму.

Пара літаків підполковника Жиброва Олександра була однією з перших в Україні, яка полетіла на пошук та знищення колон противника в якості ведучого групи.

Виявивши колону противника на дозаправці, прийняв рішення на атаку з першого заходу, що дало змогу знищити значну частину техніки противника. На виході з атаки помітив велику кількість інженерної техніки для створення переправ та миттєво прийняв рішення на виконання другої атаки, так як розумів, що переправи забезпечать форсування противником Дніпра. Під час виконання другої атаки літак ведучого пари був підбитий ворожим ППО, але Олександр Жибров все ж виконав атаку і, зрозумівши, що літак практично некерований, направив його на залишок колони, після чого спробував катапультуватися. На превеликий жаль, висоти було недостатньо для безпечного катапультування і наш командир, підполковник Жибров Олександр Олександрович загинув смертю Героя.

Олександр був тимчасово похований у м. Чаплинка Херсонської області. Повернути тіло командира вдалося лише в кінці грудня 2022 року.

Прийнявши перший удар на себе, він власним прикладом показав, що ворога слід нищити до останнього, робити це не вагаючись, навіть ціною власного життя. Як справжній і гідний син свого народу, він виконав свою Присягу «Завжди бути вірним і відданим Українському народові», сумлінно та мужньо виконавши поставлене бойове завдання, проявивши при цьому героїчну відданість військовій справі, патріотизм та бездоганне служіння Українському народу.

Наш командир із честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, патріота, щодо захисту своєї Держави. Він віддав своє життя в боротьбі за наші життя, нашу свободу, нашу рідну Україну. Серед його підлеглих є Герої України та лицарі ордену Богдана Хмельницького — основна частина з них мужньо продовжують боротьбу, а інша частина, на превеликий жаль, загинула. Підполковник Жибров Олександр був, є та буде для нас прикладом справжнього командира, відважного воїна та незламного патріота нашої Батьківщини.

На підставі вищевикладеного, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) підполковнику Жиброву Олександру Олександровичу, за бездоганне виконання військового та службового обов'язку, виявлену при цьому доблесть і честь. Просимо всією бойовою родиною підтримати петицію! Слава всім, хто боронить та захищає Україну! Слава Україні! Низький уклін всім загиблим!