Пане Президенте! Просимо Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) та нагородити орденом «Золота зірка» командира 2-го взводу спеціального призначення 3-ої роти 12 бригади «Азов» в/ч 3057 сержанта Волинця Олексія Анатолійовича, 30.10.2003 р.н., який загинув 08 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в селищі Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, в Серебрянському лісництві, беручи безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Олексій у свої 18 з перших днів воєнного вторгнення одразу вирішив боронити рідний край, незважаючи на те, що навчався на І курсі університету міста Лодзь у Польщі. Довго не роздумуючи, написав заяву на відстрочку у навчанні, поїхав добровольцем захищати свою Батьківщину від ненависного ворога, тому що був сильним не тільки тілом, а й духом. Як тільки почув, що його товариші захищають Маріуполь, одразу подав документи до 12 бригади «Азов». Не дочекавшись відповіді, за власним бажанням відправився у зону бойових дій до Запоріжжя, де його і зарахували в омріяну бригаду. Пліч-о-пліч зі своїми побратимами Олексій за півтора року здійснив вісім виїздів на передові позиції. Олексій «ПРОК» був добрим, світлим, справедливим, щирим, товариським, справжнім патріотом своєї Батьківщини. Він мріяв жити у вільній країні і до останнього був вірний військовій присязі так, як справжній воїн і патріот, віддав своє життя за можливість щасливого майбутнього у мирній, незалежній і його рідній Україні. Просимо присвоїти Волинцю Олексію Анатолійовичу звання Героя України (посмертно) та нагородити орденом «Золота зірка» за його мужність, сміливість, хоробрість і відвагу під час захисту України. Вічна пам’ять та шана загиблим героям України! Слава Україні! З повагою, матір Олексія.