Мій чоловік Шамрай Іван Віталійович (12.09.2000 р.н.)був призваний на військову службу 22.06.2021 року. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Харківському , Донецькому та Запорізькому напрямках.
Загинув Шамрай Іван Віталійович 24 січня 2024 року від: «множинні проникаючи наскрізні уламкові поранення тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів несумісних з життям, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту с. Роботине , Пологівського району, Запорізької області.»
Іван відважно виконав свій обов’язок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко.
Ми пишаємося нашим Героєм, його незламністю, нескореністю, вважаємо, що він заслуговує на найвищу державну нагороду. Іван заслуговує найвищої шани та вдячності від людей.
Він не просто наш син. Іван – син країни, її щит, воїн, який знав, що таке совість, честь та принциповість. Він був із тих, кому є різниця… Разом із нашою родиною сина втратила й Україна.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а батьки – своїм сином-Героєм. Людиною з великої літери.
Іван віддав своє життя,за нас із вами, за вільну Україну та мир, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Шамрай Іван Віталійович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!