Шановний Пане Президенте! Прошу Вас нагородити званням Героя України (посмертно) військовослужбовця Збройних сил України солдата, стрільця помічника- гранатометчика Тисяченко Андрія Васильовича
№22/220738-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас нагородити званням Героя України (посмертно) військовослужбовця Збройних сил України солдата, стрільця помічника- гранатометчика Тисяченко Андрія Васильовича
Андрій народився 3 Липня 1981 році в Дніпропетровській області, Солонянському районі в селищі Жданове. Після закінчення школи вступив в місті Дніпро на оператора ЕВМ. Після закінчення 2000 році поступив в місті Дніпрі на муляра.
Присвятив своє життя праці. Був працелюбний робітником, надійним колегою на роботі, при будь якій ситуації був впевнений в собі, та з посмішкою на обличчі ішов в перед.
Мав двох чудових доньок, був люблячим , дбайливим татом, турботливим та люблячим сином, надійним другом та побратимом.
Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, як справжній патріот, став на облік в наш місцевий військкомат. До приєднання до лав ЗСУ був в ТРО. Виявляв колооборантів та захищав своє рідне місто.
12.04.2023 приєднався до лав Збройних сил України.
12.04.2023 був курсантом А1363
В період з 26.05.2023 по 11.06.2023 р пройшов курс підготовки гранатометника.
Ніс службу у військовій частині А1302 Призначений на посаду стрілець помічник- гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону.
Прикомандирований до 93 ОМБР "Холодний яр " мав позивний "Штука "
За час служби брав участі у заходах для забезпечення оборони України, Захисту безпеки населення та інтересів держави.
Держав оборону в місті Бахмут.
У зв'язку з військовою агресією росії проти України, перебуваючи на військовому завданні, позиції "Літо" н.п Кліщіївка Донецької області 10.11.2023 під час оборони 93 ОМБР противником було здійснено артилерійський обстріл, в наслідок чого отримав поранення несумісні з життям.
Обороняючи мужньо свою Батьківщину він віддав найцінніше своє життя.
Зі слів побратимів рятував своїх про, що засвідчує, що він вже Герой України.
Завжди жартував, піднімав бойовий дух побратимів.
Він з честю виконав обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього залишився вірним присязі.
Андрій врятував не одне життя.
Для нас це дуже неминуча і нестерпна біль, що його немає поряд з нами, та залишив нас тут. Відстоюючи права Батьківщини,
віддав найцінніше своє життя за Україну.
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас нагородити званням Героя України (посмертно) військовослужбовця Збройних сил України солдата, стрільця помічника- гранатометчика Тисяченко Андрія Васильовича