№22/220744-еп
Присвоєння звання Героя України(посмертно)
Автор (ініціатор): Лахновська Марина Іванівна
Дата оприлюднення: 15 березня 2024
Пане президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму та відданому захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату навідникові гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти, гірсько-штурмового батальйону, військової частини А1556 - Лахновському Олексію Сергійовичу (03.09.1995 р.н.).
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в нашу країну Олексій пішов добровільно з честю та гідністю в лави ЗСУ. Ставши на захист України, до останнього подиху боронив цілісність нашої держави.
Олексій ніс службу на Запорізькому напрямку. Під час відбиття штурму отримав перше осколкове поранення . Лише вдвох Олексій і його побратим вдало відважно відбили наступ ворога. За що отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України (6 червня 2022 р.).
Лахновський Олексій завжди сумлінно виконував усі бойові завдання, був прикладом для своїх побратимів.
27.08.2022 року під час боїв за Херсон, йдучи на штурм, звільняючи території України, отримав важке поранення правого колінного суглоба, розрива мініска, які йому імплантували в коліно.
Після тримісячної реабілітації Олексій, не вагаючись, з травмованою ногою знову пішов боронити рідну державу.
Ніс службу на Запорізькому напрямку. Брав активну участь у виконанні бойових завдань. Був гідним учителем для молодих воїнів, передаючи їм усі свої навички і вміння.
Олексій не лише виконував бойові накази, а й надавав першу невідкладну медичну допомогу своїм бойовим побратимам.
11.10.2023 р. на Запорізькому напрямку здійснював заходи щодо оборони щойно зайнятих позицій.
12 і 13.10.2023 р. обороняв зайняті позиції. Відбиваючи безперервні штурми ворога, як би не було важко, вистояв.
Останній свій бій Олексій прийняв 14.10.2023 р. Не здався. Не відступив. Боровся до останнього подиху, віддавши своє життя за кожного з нас, за Україну і за її цілісність.
Я пишаюсь своїм чоловіком ,а два маленьких сина своїм Батьком -Героєм.
Олексій усе віддав за нас із вами,за вільну Україну та мир,маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Лахновський Олексій Сергійович справжній Герой який заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України (посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму та відданому захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату навідникові гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти, гірсько-штурмового батальйону, військової частини А1556 - Лахновському Олексію Сергійовичу (03.09.1995 р.н.).
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в нашу країну Олексій пішов добровільно з честю та гідністю в лави ЗСУ. Ставши на захист України, до останнього подиху боронив цілісність нашої держави.
Олексій ніс службу на Запорізькому напрямку. Під час відбиття штурму отримав перше осколкове поранення . Лише вдвох Олексій і його побратим вдало відважно відбили наступ ворога. За що отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України (6 червня 2022 р.).
Лахновський Олексій завжди сумлінно виконував усі бойові завдання, був прикладом для своїх побратимів.
27.08.2022 року під час боїв за Херсон, йдучи на штурм, звільняючи території України, отримав важке поранення правого колінного суглоба, розрива мініска, які йому імплантували в коліно.
Після тримісячної реабілітації Олексій, не вагаючись, з травмованою ногою знову пішов боронити рідну державу.
Ніс службу на Запорізькому напрямку. Брав активну участь у виконанні бойових завдань. Був гідним учителем для молодих воїнів, передаючи їм усі свої навички і вміння.
Олексій не лише виконував бойові накази, а й надавав першу невідкладну медичну допомогу своїм бойовим побратимам.
11.10.2023 р. на Запорізькому напрямку здійснював заходи щодо оборони щойно зайнятих позицій.
12 і 13.10.2023 р. обороняв зайняті позиції. Відбиваючи безперервні штурми ворога, як би не було важко, вистояв.
Останній свій бій Олексій прийняв 14.10.2023 р. Не здався. Не відступив. Боровся до останнього подиху, віддавши своє життя за кожного з нас, за Україну і за її цілісність.
Я пишаюсь своїм чоловіком ,а два маленьких сина своїм Батьком -Героєм.
Олексій усе віддав за нас із вами,за вільну Україну та мир,маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Лахновський Олексій Сергійович справжній Герой який заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України (посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Саприкін Олександр Геннадійович
12 червня 2024
2.
Руденко Лілія Миколаївна
12 червня 2024
3.
Кукол Наталя Михайлівна
12 червня 2024
4.
Яценко Анна Сергіївна
12 червня 2024
5.
Пересунько Тетяна Анатоліївна
12 червня 2024
6.
Попук Світлана Валентинівна
12 червня 2024
7.
Михалюк Оксана Теодорівна
12 червня 2024
8.
Лех Вікторія Валеріївна
12 червня 2024
9.
Кравченко Микита Якович
12 червня 2024
10.
Лавренюк Максим Васильович
11 червня 2024
11.
Гарасимів Галина Володимирівна
11 червня 2024
12.
Мацало Галина Юріївна
11 червня 2024
13.
Окшинська Анастасія Василівна
11 червня 2024
14.
Ганчин Яна Іванівна
11 червня 2024
15.
Хоменко Людмила Ігорівна
11 червня 2024
16.
Руденко Людмила Петрівна
11 червня 2024
17.
Лесняк Оксана Петрівна
11 червня 2024
18.
Степанчук Інна Петрівна
11 червня 2024
19.
Браславець Аліна Анатоліївна
11 червня 2024
20.
Животівська Лідія Іванівна
11 червня 2024
21.
Чмелик Альвіна Ілтизамівна
11 червня 2024
22.
Кокора Надія Вікторівна
11 червня 2024
23.
Вашкова Олена Валентинівна
11 червня 2024
24.
Кушка Олена Анатоліївна
11 червня 2024
25.
Стасюк Мар'яна Любомирівна
11 червня 2024
26.
Кравчук Ніна Григорівна
11 червня 2024
27.
Пінчук Галина Павлівна
11 червня 2024
28.
Саламаха Ніна Романівна
11 червня 2024
29.
Александрова Надія Євгенівна
11 червня 2024
30.
Прохневська Світлана Валентинівна
11 червня 2024