Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути та підписати петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно),заступнику командира 3 розвідувальної групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення військової частини А4030 Богатирьову Денису Юрійовичу 06.10.1988 р.н, жителю міста Києва!

Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, заступнику командира 3 розвідувальної групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення військової частини А4030 Богатирьову Денису Юрійовичу 06.10.1988 р.н.
Маючи двох малолітніх діточок, невагаючись, добровільно пішов боронити цілісність нашої держави.
З 4 березня 2022 року у складі 71-ї окремої Єгерської Бригади брав участь у відбитті збройної агресії російської федерації.
З 10.04.2022 по 13.05.2022 року виконував бойові завдання на Ізюмському напрямку, де неодноразово показував хоробрість, кмітливість та витримку.
З 14.05.2022 по 23.11.2022 року успішно виконував завдання з оборони визначених рубежів поблизу н.п. Олександропіль, н.п. Новоселівка, н.п. Нью-Йорк.
20 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання у н.п. Кліщіївка першим помітив групу ворога, вчасно доповів та разом із групою, що була на бойовому чергуванні разом із ним, не зважаючи на дуже щільний обстріл знешкодили трьох ворогів внаслідок чого рештки групи ворога втекли та спроба штурму наших позицій була зірвана. Увесь час утримання оборони в н.п. Кліщіївка виявляв неабияку хоробрість, мужність та стійкість.
06 березня 2023 року приймав участь у штурмових діях у н.п. Новоселівка Донецької області. Вів групу військовослужбовців, першим виявив та знешкодив кількох противників.
З 09 вересня 2023 року мужньо вступав у бій та відбивав ворога на Запорізькому напрямку, біля н.п. Вербове. Допомагав в евакуації поранених побратимів.
13.09.2023 р. , в районі н.п. Вербове, Запорізької області під час виконання бойового завдання при мінометному обстрілі отримав поранення не сумісні із життям і загинув.
Він завжди швидко та вчасно виконував поставлені перед ним задачі, намагаючись досягти максимального результату. Був прикладом для більш молодих представників свого підрозділу.Відважно виконав свій обов’язок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко.
Я пишаюсь своїм чоловіком, а син і донечка – своїм батьком-Героєм. Батьком з великої літери.
Денис усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Наших героїв потрібно памятати та не забувати, якою ціною дістається нам наша свобода