Шановний Пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) відважному та безстрашному захиснику України, молодшому лейтенанту Манькуті Максиму Юрійовичу, заступнику командира 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А2167, 72 ОМБ ім.Чорних Запорожців, 1983 року народження.
Виявивши стійкість, мужність та героїзм Максим долучився до захисту нашої країни на сході у 2014-2015 рр. З побратимами брав участь в обороні міст Щастя, Станиця-Луганська, Авдіївка.
24 лютого 2022 року, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення рф, Максим самовіддано та без вагань пішов на фронт. З перших днів брав участь у боях на Київщині: Горенка, Мощун, був у числі перших, хто зустрів ворожу колону техніки, а пізніше проводив зачистку населених пунктів.
З червня 2022 року разом з побратимами воював на Донецькому напрямку. Захищаючи Батьківщину на нульових позиціях в районі н.п. Новолуганське Бахмутського району, Манькута М.Ю. неодноразово прикривав своїх побратимів від куль окупанта, вміло продумував всі дії та захисні операції. У найскладніший момент взяв на себе командування ротою і успішно втримав позиції. 22.07.2022 отримав поранення внаслідок здійсненого противником обстрілу з ракетних систем залпового вогню. Місяць лікування та реабілітації і знову в бій. Для побратимів був справжнім та вірним другом, підтримкою у найскладніші моменти фронтового життя.
Максим був справжнім воїном, який знав свою справу, патріотом, зразком незламності та міцності духу! Мріяв жити у вільній Україні! Був людиною слова та діла, чесним, прямолінійним, завжди з оптимізмом підходив до будь яких завдань, мав прекрасне почуття гумору та велике добре серце, був безжальним до ворога, але дуже турботливим та люблячим до своїх рідних та близьких, був справжнім Сином України.
Максим Юрійович загинув у бою за Свободу та Незалежність Української держави 14 лютого 2024 року, в одній з найгарячіших точок лінії фронту, поблизу н.п. Водяне, Волноваського району, Донецької області.
За оборону держави його було відзначено наступними нагородами:
Нагрудним знаком «Учасник АТО»;
Медаллю «Ветеран війни - учасник бойових дій»;
Медаллю «За жертовність і любов до України»;
Відзнакою Президента України «За оборону України» (Указ Президента України від 05.08.2022 року № 559/2022);
Почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест» (Наказ Головнокомандувача ЗСУ від 02.12.2022 року №1766);
Нагрудним знаком «Україна або смерть» (Наказ командира 72 окремої механізованої бригади від 04.05.2023 року №3262);
Почесним нагрудним знаком «Срібний хрест» (Наказ Головнокомандувача ЗСУ від 20.11.2023 року №2732).
Ми пишаємося нашим Героєм, його відважністю та вірністю. Вважаємо, що Максим заслуговує на найвищу державну нагороду - Героя України (посмертно). Саме вона стане визнанням його величного внеску в захист нашої Батьківщини, вираженням нашої поваги до його сміливості та жертовності.
Разом з Україною наша родина втратила сина, чоловіка, батька, брата, товариша та друга …
Уклін та шана ГЕРОЮ! Слава УКРАЇНІ! Героям слава!