№22/220924-еп
Шановний пане Президенте!Просимо розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), справжньому захиснику України Фесюку Олексію Олександровичу (16.01.1996)
Автор (ініціатор): Данілко Олександра Олексіївна
Дата оприлюднення: 18 березня 2024
Ця петиція – найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті Олексія.
Олексій Фесюк був добровольцем і потрапив на військову службу у 30 грудня 2023 року. Захищав Україну у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді гранатометника аеромобільного батальйону.
Олексій народився в маленькому с. Троянів Житомирського району ріс в багатодітній сім'ї (мав 5-ро братів) , але всі вони рано втратили батьківську опіку, і в перший клас в 2003 році він пішов уже в якості вихованця Бердичівської школи-інтернату. Одинадцять років його сім’єю були однокласники, вчителі та вихователі.
У нього були гарні знайомі та багато вірних друзів.На привеликий жаль Олексій не встиг побратися з своєю коханою людиною. І залишити після себе свою рідну кров.
Олексій добровільно ухвалив рішення стати на захист України, і 30 грудня минулого року влився до лав ЗСУ. Місяць провів в навчальному центрі під Житомиром, потім потрапив до Миколаєва та був зарахований на посаду гранатометника аеромобільного батальйону знаменитої 79-ї десантно-штурмової бригади.
Відразу потому, на схід, на Донеччину.Він встиг лише один раз побувати на передових позиціях протягом кількох діб, потім було трохи часу на відпочинок, і знову в окопи. Але його другий вихід на бойове завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району став фатальним. 7 Березня ворожий дрон скинув на позицію запалювальний снаряд і навколо все запалало.
Побратими змогли витягнути зі згарища пораненого Олексія та доправити його до Курахівського медичного госпіталю, але поранення та отруєння невідомим газом були несумісними з життям, і наступного дня, 8 березня, його не стало.
Олексій з честю виконав обов‘язок щодо захисту своєї держави і назавжди залишився вірним військовій присязі.
Тому я прошу визнати Фесюка Олексія Олександровича почесним званням Героя України (посмертно).
Олексій Фесюк був добровольцем і потрапив на військову службу у 30 грудня 2023 року. Захищав Україну у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді гранатометника аеромобільного батальйону.
Олексій народився в маленькому с. Троянів Житомирського району ріс в багатодітній сім'ї (мав 5-ро братів) , але всі вони рано втратили батьківську опіку, і в перший клас в 2003 році він пішов уже в якості вихованця Бердичівської школи-інтернату. Одинадцять років його сім’єю були однокласники, вчителі та вихователі.
У нього були гарні знайомі та багато вірних друзів.На привеликий жаль Олексій не встиг побратися з своєю коханою людиною. І залишити після себе свою рідну кров.
Олексій добровільно ухвалив рішення стати на захист України, і 30 грудня минулого року влився до лав ЗСУ. Місяць провів в навчальному центрі під Житомиром, потім потрапив до Миколаєва та був зарахований на посаду гранатометника аеромобільного батальйону знаменитої 79-ї десантно-штурмової бригади.
Відразу потому, на схід, на Донеччину.Він встиг лише один раз побувати на передових позиціях протягом кількох діб, потім було трохи часу на відпочинок, і знову в окопи. Але його другий вихід на бойове завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району став фатальним. 7 Березня ворожий дрон скинув на позицію запалювальний снаряд і навколо все запалало.
Побратими змогли витягнути зі згарища пораненого Олексія та доправити його до Курахівського медичного госпіталю, але поранення та отруєння невідомим газом були несумісними з життям, і наступного дня, 8 березня, його не стало.
Олексій з честю виконав обов‘язок щодо захисту своєї держави і назавжди залишився вірним військовій присязі.
Тому я прошу визнати Фесюка Олексія Олександровича почесним званням Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Квятківська Яна Володимирівна
17 червня 2024
2.
Мельник Марія Василівна
17 червня 2024
3.
Вітюк Олена Василівна
17 червня 2024
4.
Брижата Анастасія Сергіївна
16 червня 2024
5.
Бурковська Юлія Леонідівна
16 червня 2024
6.
Гаценко Вікторія Сергіївна
16 червня 2024
7.
Бережна Євгенія Вікторівна
16 червня 2024
8.
Байбузенко Анастасія Сергіївна
16 червня 2024
9.
Бабій Наталія Віталіївна
16 червня 2024
10.
Кілеса Поліна В'ячеславівна
16 червня 2024
11.
Гречаник Юлія Дмитрівна
16 червня 2024
12.
Коритнюк Юлія Ігорівна
16 червня 2024
13.
Пироженко Інна Миколаївна
16 червня 2024
14.
Привалова Марія Миколаївна
16 червня 2024
15.
Петренко Марина Олександрівна
16 червня 2024
16.
Серікова Ганна Володимирівна
16 червня 2024
17.
Мудра Ірина Олександрівна
16 червня 2024
18.
Матяш Алла Григорівна
16 червня 2024
19.
Білобров Олександр Олегович
16 червня 2024
20.
Щербина Олена Євгеніївна
16 червня 2024
21.
Поронько Олена Миколаївна
16 червня 2024
22.
Козачок Наталія Андріївна
16 червня 2024
23.
Можаєва Ольга Олександрівна
16 червня 2024
24.
Оснік Валентина Михайлівна
16 червня 2024
25.
Гончарова Леся Миронівна
16 червня 2024
26.
Гладка Світлана Григорівна
15 червня 2024
27.
Кравчук Наталія Миколаївна
15 червня 2024
28.
Бондаренко Оксана Василівна
15 червня 2024
29.
Вороніна Вікторія Олександрівна
15 червня 2024
30.
Кошева Тетяна Валентинівна
15 червня 2024