Присвоєння звання Героя України(посмертно) Бартко Олександру Костянтиновичу

Навіть небеса сьогодні плакали, як мати, не знімаючи чорну хустину, ховала свого другого сина...
Сьогодні Онуфріївська громада провела в останню дорогу вірного захисника своєї країни, який повернувся додому на щиті.
Народився Бартко Олександр Костянтинович 19 листопада 1985 року в селі Млинок. З 1992 року по 2002 рік навчався у Млинківській школі. Після закінчення одинадцяти класів, розпочав навчання в професійно-технічному училищі № 6 у місті Кременчук за спеціальністю зварювальника. Закінчивши навчання, пішов працювати на Кременчуцький вагонобудівний завод. Але мрією Олександра була служба в армії. У зв’язку зі станом здоров’я це було неможливо – він мав порок серця. Не зважаючи на це, він все одно йде до своєї цілі, проходить медичну комісію та їде до Кропивницького, але там юнаку відмовляють у проходженні військової служби. Повернувшись, він знову йде працювати на вагонобудівний завод за своєю спеціальністю. Коли вагонний завод переживав скрутні часи, Олександр перейшов працювати зварювальником на сталеливарний завод у місті Кременчук. Також працював на кондитерській фабриці «Суворов», де зустрів своє кохання, цивільну дружну, з якою прожив разом 8 років. Останнім місцем роботи у мирному житті була будівельна фірма «Інтерліс».
Все життя родини змінилося 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення. На той час рідний брат Олександра – Сергій Костянтинович Бартко вже знаходився на службі в Збройних силах України, з 2020 року проходив службу за контрактом. Тож молодший брат не зміг залишитися осторонь захисту країни і прийняв рішення добровільно вступити до лав ЗСУ. З 26 квітня 2022 року розпочався його бойовий шлях, спочатку було навчання у навчальному центрі в місті Рівне. Згодом він отримав бойове хрещення під Авдіївкою, потім до осені 2022 року брав участь у боях в Мар’їнці. Після важких боїв його бригаду відвели на ротацію. Далі Олександр проходив навчання в Румунії, згодом у Великій Британії. Набравшись бойового досвіду та освоївши нові види озброєння, молодший сержант Бартко Олександр повернувся на бойові позиції під Вугледар. Потім були важкі бої на Миколаївщині, контрнаступ та форсування Дніпра у Херсонській області…
Олександр вдихав на повні груди кожну мить життя, радував своїх рідних та близьких, наближав кожного дня нашу перемогу, у нього все життя ще було попереду… Але жорстока війна забирає життя найкращих синів України…
24 жовтня 2023 року, під час захисту Батьківщини, біля населеного пункту Підстепне Херсонського району, Херсонської області героїчно загинув
заступник командира бойової машини-навідника-оператора десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А 1275 молодший сержант Бартко Олександр Костянтинович.
Без батьківської підтримки залишилося дві доньки Аліна і Даша. Без синівської допомоги убиті горем батьки – Любов Василівна та Костянтин Васильович, які втратили в цій страшній війні другого сина. Без рідних братів залишилася сестра Надія. Без дружнього плеча – друзі та побратими.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Сумуємо разом з вами в тяжку годину скорботи. Нехай душа нашого воїна знайде вічний спокій, а пам’ять про нього залишиться назавжди в наших серцях. Щира вдячність і безмежна шана нашому захисникові – Олександру.
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, ЇХ ПАМ’ЯТАЮТЬ ВІЧНО!