Шановний, Пане Президенте! Звертаємось до Вас від імені дружини та дітей з проханням присвоїти почесне звання «Героя України» посмертно Сарнацькому Віктору Леонідовичу 28.09.1977 p народження. Після повномасштабного вторгнення добровільно пішов до ТРО по місцю проживання. Згодом, отримавши повістку не спасував та 13.01.2023 р його прийняли до лав Збройних Сил України.
Старший механік водій бойової машини першого розрахунку першого зенітно-ракетного взводу першої зенітно-ракетної батареї зенітногоракетно-артилерійського дивізіону 60 інгулецької ОМБР корпусу резерву сухопутних військ ЗСУ.
Залишивши дружину та шестеро діточок Віктор вирушив на фронт боронити Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність.
Маючи п'ятьох неповнолітніх дітей, він хотів, щоб його діти жили в мирній, незалежній країні.
Віктор з 13.01.2023 по 24.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах здійснення зазначених заходів на території: Київщини, Чернігівщини, Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей.
Так 24.02.2024 на території Донецької області, поблизу села Колодязі загинув під час виконання бойового розпорядження від артилерійського обстрілу.
Ми пишаємося нашим Героєм, його відважністю та вірністю. Вважаємо, що Віктор заслуговує на найвищу державну нагороду-Героя України (посмертно). Саме вона стане визнанням його величного внеску в захист нашої Батьківщини, вираженням нашої поваги до його сміливості та жертовності.
Разом з Україною наша родина втратила чоловіка, батька, брата, товариша та друга...
Уклін та шана ГЕРОЮ! Слава Україні! Героям Слава