Прошу Вас присвоїти звання Героя України посмертно справжньому патріоту та захиснику України, солдату 57-ї ОМПБр ВЧ А1736, Задорожньому Олександру Віталієвичу (26.10.1996р.н)
На початку повномасштабного вторгнення Олександр знаходився в рідному місті Нова Каховка. Мав чітку проукраїнську позицію, приймав участь в мітингах проти загарбників, допомагав волонтерам, партизанив.
Виїхавши із окупації був призваний на військову службу 24 березня 2023 р Дарницьким РТЦК.
З початку травня проходив службу в 1 ОбрСПп ім. Івана Богуна. Займав посаду розвідника-сапера. У зв'язку зі змінами штату бригади 17 січня за наказом був переведений до 57 бригади, проходив службу в цій бригаді на посаді майстра БПЛА. Мав вже готове посвідчення УБД, яке так і не встиг забрати.
З честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Харківському напрямку.
Олександр мужньо виконував свій військовий обов'язок і загинув 14 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку (н.п. Западне). Захищаючи Україну Олександр віддав найцінніше - життя.
За словами побратимів він був справжнім патріотом та сильним воїном. Його поважали в колективі і запам'ятали як врівноважену, мудру та справедливу людину з Великим Серцем. Він був щирим, відвертим та надійним товарищем.
Впродовж всієї служби Олександр мав всього одну 10-ти денну відпустку вкінці минулого літа. Через важку ситуацію на фронті мій чоловік багато працював та, за його словами, він мав робити усе можливе, щоб війна скоріше закінчилась.
Я пишаюся своїм чоловіком. Він був відданий військовій присязі на вірність українському народові.
Від імені дружини, близьких родичів, друзів та побратимів просимо присвоїти Почесне звання Герой України посмертно солдату Задорожньому Олександру Віталійовичу. Він справжній Герой, який заслужив на найвищу державну нагороду – Герой України.
Олександр віддав усе за суверенітет та незалежність України, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.