№22/221206-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію, щодо присвоєння моєму сину почесного звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Мязева Лариса Євгенівна
Дата оприлюднення: 21 березня 2024
Пане Президент! З великою повагою і глибоким сумом у серці звертаюсь із проханням присвоїти почесне звання Героя України, моєму сину, кулеметнику військової частини А4350, 46 окремої аеромобільної бригади, 2 аеромобільної роти, 1 аеромобільного взводу, відважному захиснику та Герою нашої Держави Мязеву Валерію Петровичу 14.02.1993 р.н.
З початку повномасштабного вторгнення Валерій активно займався волонтерством та порятунком людей у місті Ірпінь. Але не зміг стояти осторонь та пішов до війска у березні 2023 року, поповнивши лави Збройних Сил України.
Валерій був мотивованим воїном з лідерськими якостями, користувався авторитетом у побратимів та прагнув звільните рідне місто Мелітополь.
Валерій загинув 08.08.2023 р. у рідній Запорізькій області, поблизу н.п Роботине під час танкового обстрілу. Мязев Валерій Петрович до останнього подиху вірив у перемогу України над російським окупантом. Він ніколи не здавався, не опускав рук і завжди залишався вірним своїм побратимам.
Мій син – справжній патріот, який віддав життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Його мужність, самовідданість та героїзм є прикладом для наслідування.
Враховуючи вищезазначене, прошу присвоїти Мязеву Валерію Петровичу звання Герой України (посмертно). Слава Україні !!!
З початку повномасштабного вторгнення Валерій активно займався волонтерством та порятунком людей у місті Ірпінь. Але не зміг стояти осторонь та пішов до війска у березні 2023 року, поповнивши лави Збройних Сил України.
Валерій був мотивованим воїном з лідерськими якостями, користувався авторитетом у побратимів та прагнув звільните рідне місто Мелітополь.
Валерій загинув 08.08.2023 р. у рідній Запорізькій області, поблизу н.п Роботине під час танкового обстрілу. Мязев Валерій Петрович до останнього подиху вірив у перемогу України над російським окупантом. Він ніколи не здавався, не опускав рук і завжди залишався вірним своїм побратимам.
Мій син – справжній патріот, який віддав життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Його мужність, самовідданість та героїзм є прикладом для наслідування.
Враховуючи вищезазначене, прошу присвоїти Мязеву Валерію Петровичу звання Герой України (посмертно). Слава Україні !!!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Тимків Марія Максимівна
21 червня 2024
2.
Калініна Валерія Олександрівна
21 червня 2024
3.
Маляр Ольга Миколаївна
21 червня 2024
4.
Ковшун Світлана Вікторівна
21 червня 2024
5.
Дуган Ірина Миколаївна
21 червня 2024
6.
Подгородецька Тетяна Дмитрівна
21 червня 2024
7.
Ковінська Тетяна Сергіївна
21 червня 2024
8.
Іванушкіна Клара Шамілівна
21 червня 2024
9.
Кучеренко Юлія Анатоліївна
21 червня 2024
10.
Лисенко Катерина Вікторівна
21 червня 2024
11.
Голбан Катерина Тимофіївна
21 червня 2024
12.
Гаєвська Тетяна Володимирівна
21 червня 2024
13.
Ковальчук Ольга Миколаївна
21 червня 2024
14.
Дитко Галина Володимирівна
21 червня 2024
15.
Шевченко Маргарита Олексіївна
21 червня 2024
16.
Рендіна Ольга Василівна
21 червня 2024
17.
Гавриленко Діана Вікторівна
21 червня 2024
18.
Буга Олена Олександрівна
20 червня 2024
19.
Іщик Іванна Анатоліївна
20 червня 2024
20.
Омельченко Уляна Володимирівна
20 червня 2024
21.
Михальчук Юлія Олександрівна
20 червня 2024
22.
Феденко Катерина Олександрівна
20 червня 2024
23.
Боярчук Світлана Богданівна
20 червня 2024
24.
Чернега Віталіна Петрівна
20 червня 2024
25.
Касьян Юлія Валеріївна
20 червня 2024
26.
Марцук Наталія Вікторівна
20 червня 2024
27.
Гуц Марина Сергіївна
20 червня 2024
28.
Лищук Юлія Валеріївна
20 червня 2024
29.
Рожицький Сергій Вікторович
20 червня 2024
30.
Волошина Олена Вікторівна
20 червня 2024