Про присвоєння звання Героя України (посмертно) хороброму воїну - Конотопенко Юрію Михайловичу.

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) вірному та відважному захиснику України, молодшому сержанту, старшому стрільцю відділення спеціального призначення військової частини А0952 – Конотопенко Юрію Михайловичу.
Юрій народився 08 липня 1990 року в Новопскові, Луганської області. Сам різ без батька, та в супереч тому виріс мужнім чоловіком, безстрашним воїном та справжнім патріотом своєї Батьківщини.

Після початку російсько-Української війни у 2014 році, не міг лишатися осторонь та добровольцем пішов лав ЗСУ.
З 2015 по 2016 роки приймав участь в антитерористичних операціях, стояв на захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Луганської та Донецької областей, за що нагороджений почесними нагородами та відзнаками, такими як : відзнака президента України «за участь в антитерористичній операціях», медаль «Учасник АТО» , медаль "Перемога за нами" Сектор «Б».
Після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022року вивіз сім’ю у безпечне місце та 25 лютого без вагань пішов до військкомату та став на захист нашої країни. Перебував у гарячих точках на Донецькому, Запорізькому та інших напрямках вздовж лінії фронту.
Влітку 2023 року був нагороджений почесною відзнакою «Золотий хрест», яку прийняв з рук Валерія Залужного. Він до останнього подиху гідно виконував свій військовий обов’язок, боровся з ворогом, був вірним товаришем та вірив у Перемогу України!

Герой загинув 22 жовтня 2023 року внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям, виконуючи бойове (спеціальне) завдання по захисту України з відсічі збройної агресії російської федерації, а саме ведення засадних дій на імовірних маршрутах переміщення диверсійно-розвідувальних груп противника в районі Сумської області.
Такі люди , як Юра, зустрічаються вкрай рідко. По справжньому справжній - це слова , які найвлучніше характеризують його як людину. Бунтар по життю, зухвалий та прямолінійний, ніколи не боявся діяти. Він ніколи не міг пройти повз чиюсь біду та завжди протягував руку допомоги, був чесним, добрим, мрійливим та романтичним. Особисто для мене Юра, це людина, яка змінила мене та моє життя в цілому. Я пишаюсь своїм коханим чоловіком.
Юра віддав усе заради нас із вами, за мир та вільну Україну. Загинув у віці 33-х років, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій. Він до останнього подиху з честю та гідністю виконував свій обов’язок громадянина України, залишився вірним своїм побратимам та народові України.

Пане Президенте, звертаюсь до Вас із проханням від імені сім’ї, донечок, родичів, друзів, побратимів присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Конотопенко Юрію Михайовичу, щоб вшанувати пам’ять і подвиг нашого Героя, який він здійснив під час боротьби з ворогом, захищаючи свободу та незалежність нашої Батьківщини.
Слава Герою!
Слава нашим захисникам!
Слава Україні!