Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату 95 бригади, 3 роти 1го батальйону, військової частини А0281 Адамчуку Тарасу Юрійовичу (22.07.1992 р.н.).
Тарас з початку повномасштабного вторгнення був волонтером, 21 грудня 2023року добровільно Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Харківському напрямку.
Загинув Адамчук Тарас Юрійович 07 лютого 2024 року внаслідок авіабомби ФАБ-250, під час виконання бойового завдання с. Синьківка,Куп’янський р-н, Харківська область.
Тарас, відважно виконав свій обов’язок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Був нескореним і сильним духом, щирою, відвертою прямолінійною людиною. Перебуваючи у зоні активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Був опорою, підтримкою та взірцем для багатьох.
Я пишаюсь своїм сином-Героєм. Син з великої літери, а для всіх рідних, він був та є справжнім Героєм.
Тарас, усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Адамчук Тарас Юрійович, справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!