Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ, молодшому сержанту Сенику Андрію Володимировичу, командиру 2-го відділення взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А 2582, 30.11.1980 року народження.
Сміливий воїн героїчно загинув 21.10.2023 р. під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну, біля населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.
Андрія війна застала за кордоном, де він працював декілька років. Він був справжнім патріотом своєї держави і не міг не повернутися в Україну. Тому в березні 2022 року Андрій був уже вдома. Відразу ж записався в місцеву ТРО, допомагав, як міг, усім, волонтерив. В лютому 2023 року був мобілізований, як і хотів в ДШВ. Декілька місяців навчання— і він вже командир відділення саперів. А далі — Запорізький напрямок, бойові завдання, контузія, недостача сну і відпочинку через постійну активність ворога.
За бойові заслуги був нагороджений медаллю «Незламним Героям російсько-української війни».
Безстрашний воїн, справедливий і вимогливий командир, вірний друг і справжній патріот України— таким пам’ятатимуть Андрія усі, хто його знав.
В Андрія залишилась сім’я: дружина і троє дітей, згорьована мама, сестра і брат. А в серці рідних і близьких залишився вічний біль і смуток.
Вічна і світла пам’ять нашому Герою!
Слава Україні!
Героям слава!