Шановний, пане Президенте!
Прошу Вас розглянути дану петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) нашому татові військовослужбовцю, головному сержанту розвідувального взводу 41-ї окремої механізованої бригади(в/ч А4576) Лебецькому Євгену Володимировичу, який народився 31 березня1981 року на Одещині.
З перших днів повномаштабного вторгнення він поповнив ряди Збройних Сил України.У лютому 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ до в/ч А3287 на посаду командира стрілкового відділення, мав звання молодший сержант. Наш батько, маючи трьох дітей та двох онуків, в розквіті років пішов захищати свою країну, свою сім’ю, бо не зміг по – інакшому. Він казав: «Що вони прийшли до мого дому». 07 березня 2022 року він вже поїхав у відрядження до м. Миколаїв, де виконував бойові завдання по серпень 2022 року. Брав участь у виконанні бойових завдань під Миколаєвом, Кривим Рогом, Дніпром. Приїхавши в ротацію, він почав шукати варіанти переводу до бойової частини, бо вважав, що там він буде приносити користь. Пройшовши навчання, він обрав те, що завжди виходило в нього найкраще по життю: життя розвідника. З травня 2023 року став головним сержантом розвідувальної роти в 41-ій окремій механізованій бригаді(в/ч А4576), в липні 2023 року отримав звання сержанта.
Адже людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю згідно Конституції України. Він був досвідченим, справедливим і відповідальним військовим командиром, який вміло керував своїм особовим складом та мав повагу серед нього. Разом з побратимами тато боронив територіальну цілісність нашої держави. Проте не зміг зберігти власного життя. Виконуючи бойове завдання, 17 грудня 2023 року героїчно загинув під Синьківкою Куп’янського району Харківської області. Він був відданим громадянином і в зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, життя нашого тата та дідуся обірвалося від кулі снайпера (він отримав сліпе поранення голови несумісне з життям). Вірний військовій присязі, під час бойових дій за нашу Батьківщину виявив стійкість, мужність та відданість за що був нагороджений медаллю “За оборону рідної держави” (посвідчення №37674 від 07.09.2023 року) та відзнакою Командувача військ оперативного командування “Південь” (посвідчення №858 від 05.12.2023 року). А найбільша форма відданості - це віддати своє життя заради інших. Саме тому, головний сержант розвідувального взводу, Лебецький Євген Володимирович, заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (але на жаль, ПОСМЕРТНО).
Ми пишаємося своїм татом та дідусем. Він став щитом задля нашої свободи, задля здійснення наших мрій та задля миру, так і не здійснивши власних бажань. Дуже прикро, що встиг отримати не всі нагороди за життя. Свій обов’язок він виконав сповна, отже тепер наш обов’язок - гідно вшанувати пам’ять загиблого.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!