Шановний пане Президенте, прошу Вас розглянути петицію щодо «Присвоєння почесного звання Героя України» (посмертно) майору Коцовському Віталію Володимировичу.
Віталій народився 08 лютого 1998 року в місті Ходорів Львівської області. В 2015 році закінчив СЗШ №3 ім. Романа Точина м. Ходорова. В цей час Україна вже захищала свої території від російської агресії і він 17-річним юнаком присвятив своє життя захисту нашої Батьківщини, вступивши на навчання до Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у м. Львів.
Після закінчення навчання у 2019 році проходив службу у 128 ОГШБр на посадах:
- 15.06.2019 – 21.01.2020 – командир реактивного артилерійського взводу, старший офіцер реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи;
- 22.01.2020 – 12.06.2022 – командир мінометної батареї гірсько-штурмового батальйону;
- 13.06.2022 – 03.11.2023 – заступник командира гірсько-штурмового батальйону з артилерії.
Приймав участь в АТО протягом 2019-2022 рр. На початку 2022 року був зарахований слухачем Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. З початком повномаштабної війни повернувся в підрозділ та брав участь у здійсненні заходів із забезпечення відсічі і стримування збройної агресії росії у Запорізькій та Херсонській областях. У ході бойових дій майор Коцовський Віталій Володимирович виявив спроможність вирішувати самостійно бойові завдання у складних умовах, рішуче та впевнено долав складнощі.
01.11.2022 року під час виконання одного з бойових завдань на Херсонському напрямку отримав важке осколкове поранення, на фронт повернувся раніше відведеного терміну на реабілітацію.
15.06.2023 року наказом ОК «Захід» Коцовському Віталію Володимировичу присвоєно звання «майор».
Загинув 03.11.2023 року внаслідок ракетного удару по с. Зарічне Запорізької області. За час служби проявив стійкість, рішучість, кмітливість, показавши себе сміливим та досвідченим військовослужбовцем. Своїми діями зробив вагомий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки України, її територіальної цілісності.
Для побратимів був справжнім та вірним другом, підтримкою в найскладніші моменти фронтового життя. Віталій був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу. Мав багато мрій та планів на майбутнє життя у вільній країні.
Під час проходження служби майор Коцовський Віталій Володимирович був нагороджений:
- Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня;
- Медаллю «За особливу службу» ІІІ ступеня;
- Відзнакою «Козацьких хрест» ІІ ступеня;
- Почесною відзнакою батальйону;
У Віталія залишилися батько, мати, брати:
Андрій – учасник АТО (2015-2016 рр.), мобілізований 26.02.2022 року, проходить службу в
80 ОДШБр по теперішній час;
Юрій – учасник АТО (2016-2022 рр.), на військовій службі у 24 ОШБр з липня 2016 року по
теперішній час.
Пане Президенте від усієї родини, друзів, колег, побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) майору Коцовському Віталію Володимировичу (08.02.1998 – 03.11.2023)
Вічна пам'ять та шана всім, хто віддав життя за Україну.
Слава Україні! Героям Слава!