Рудий Сергій Андрійович, капітан поліції, інспектор-черговий чергової частини РПСПОП "Тернопіль" ГУНП в Тернопільській області.
Загинув 27 квітня 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу міста Золоте Сєвєродонецького району Луганської області.
Рудий Сергій Андрійович народився 27 грудня 1977 року у селі Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області. Після закінчення дев’ятирічки вступив до Тернопільського професійно-технічного училища №9. У 1995 році став курсантом факультету №2 Львівського інституту внутрішніх справ Національної академії внутрішніх справ. Свою службу в правоохоронних органах розпочав з посади оперуповноваженого карного розшуку, де відслужив дванадцять років. 2010 року Сергій звільнився з міліції, а вже через вісім років знову повернувся у стрій – став поліцейським взводу №3 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Тернопіль» Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
31 березня 2022 року Сергій Рудий у складі загону прибув на схід, де в цей вже несли службу побратими з роти патрульної поліції «Тернопіль» , підрозділ був розосереджений на декількох бойових позиціях, в тому числі у населених пунктах Золоте та Гірське Луганської області.
Вони виконували протидиверсійну діяльність, здійснювали фільтраційні та інші, в тому числі, бойові завдання щодо протидії агресій рашистів.
- Місця дислокації вороги обстрілювали 24 години на добу. 27 квітня після обіду ворожий снаряд прицільно влучив у місце, де були побратими. Троє загинуло. Серед них і Сергій Рудий. За майже чотири роки його служби в роті він довів, що був професіоналом своєї справи, надійним побратимом, вірним товаришем. Кажуть, небо забирає найкращих. Такими були наші бійці, котрі до останнього подиху виконали свій службовий та громадянський обов’язок – захищали рідну землю».
Капітан поліції Сергій Рудий загинув, коли йому було лише 44. Але навіть за цей недовгий земний шлях він залишив по собі багато добрих справ та щирих спогадів.
Життєлюб, оптиміст, людина, котра випромінювала позитив і поруч з якою інші почувалися спокійно.
«Коли 24 лютого розпочалася війна, тривога була у всіх, ми не знаходили собі місця. А тато заспокоював: все буде добре, не хвилюйтеся, війна скоро закінчиться
- Збираючись в останнє у своєму житті «відрядження» на фронт, він переконував усіх, що скоро повернеться, як завжди. Але…»
27 квітня тато зателефонував мені дуже рано, сказав, що у нього все добре.
«Розмова була коротка. Згодом батько надіслав своє фото. Тривоги не було. А далі почалися телефонні дзвінки. Всі щось не договорювали. Лише вечері я дізналася, що тата більше немає».
У пам’яті, у спогадах, у снах – лише там оживає для рідних усміхнений і мовчазний Сергій, котрий, як і тисячі інших захисників, не роздумуючи, пішов боронити свою батьківщину, аби в його рідних, в його донечки було майбутнє.
із честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, патріота, щодо захисту своєї Держави. На підставі вищевикладеного, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) капітану поліції інспектор-черговий чергової частини РПСПОП "Тернопіль" ГУНП в Тернопільській області, за бездоганне виконання військового та службового обов'язку, виявлену при цьому доблесть і честь. Просимо всією родиною підтримати петицію!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну! Слава Україні!
Низький уклін всім загиблим!