Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Куцаку Владиславу Павловичу 28.03.1995 року народження, водію-номеру обслуги гармати артилерійського взводу 2 батареї 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, уродженцю села Писарівка Жмеринського району Вінницької області.
У червні 2020 року був прийнятий на військову службу за контрактом на виконання бойових завдань в зоні проведення ООС та віддано виконував свої службові обов’язки.
Під час повномаштобного вторгнення разом із своїми побратимами став на захист Батьківщини, своїх рідних та друзів. Воював у кожному куточку країни, де ведуться бойові дії. Владислав вірно та мужньо виконував свій обов'язок.
У березні 2022 року Владиславу вручено Міністром оборони України нагрудні знаки “Знак пошани” та “Ветеран війни”. У квітні за свою мужність та відважність Указом Президента України був нагороджений медаллю “ЗА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНІ” та відзначений Головнокомандувачем Збройних Сил України почесним нагрудним знаком “За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня”.
Владислав молодий, життєрадісний юнак, який завжди приходив на допомогу рідним та друзям, а згодом і своїм побратимам. Мужньо та відважно захищав Україну, з вірою в серці чекав її перемоги!
18.10.2023 року, захищаючи Батьківщину, віддав своє життя у місті Гірник Донецької області, став Янголом, що тепер захищає нас з небес.
Шановний пане Президенте, Куцак Владислав Павлович мужній та відважний юнак, який заслуговує на присвоєння йому почесного звання Героя України (посмертно), адже свою відданність державі довів ціною власного життя.
Загибель Владислава залишила біль та смуток рідній сестрі та батьку, вони завжди любитимуть його!