Шановний пане Президенте, прошу присвоїти звання Героя України із народженням орденом Золота Зірка мого сина Іллюка Павла Олеговича, 39.03.1994 р.н. військовослужбовця ЗСУ в/ч А 7013, розвідника розвідроти 65 ОМБр (посмертно), який до останнього подиху боронив свою Батьківщину.
20 грудня 2022року у боротьбі з російським неадекватним ворогом загинув житель села Корнин - Павло Олегович Іллюк…Життя молодого чоловіка обірвалось на Запоріжчині, від осколкового поранення несумісного з життям….Йому було 28 років…
Народився Павло Іллюк 30 березня, 1994року у селі Корнин. Навчався у Корнинській школі та Квасилівському ліцеї. У свої 18, проходив службу у військах спецпризначеннях "Тигр" у Криму, а саме у місті Феодосія. Неодружений. Після служби працював на фабриці меблів та охоронцем пізніше їздив за кордон.
Після ворожого вторгнення росії на територію нашої країни, Павло був призваний по мобілізації у квітні 2022року. Навчання проходив у м. Яворів Львівської області, а з 27 червня 2022року був переведений на Запорізький напрямок, де безпосередньо приймав участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Павло був сонячним, життєлюбним, життєрадісним, мужнім та хоробрим. Він вдихав кожну мить на повні груди, мріяв, будував плани на майбутнє. Полюбляв унікальні вироби з дерева та і сам був творчою людиною, адже зростав у сім’ї, де цінували мистецтво української творчості. Від кожного з батьків взяв любов до різних творчих напрямків.
На жаль…жахлива війна забирає життя українських героїв, які стали на захист рідної землі. Павло захищав Україну від ворога до останнього подиху.
Йому залишиться назавжди 28.
Святе Письмо говорить: «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх…».
Він загинув за кожного з нас, а пам'ять про його подвиги житиме вічно.
Не забудемо! Не пробачимо!
Ми боремося і знаємо перемога наша!!
З нами Бог наша віра в незалежну Україну!
????????СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!