№22/223532-еп
Прохання присвоїти звання Герой України (посмертно) молодому, але такому відважному сину нашої країни, Воротилу Олександру Олеговичу командиру 3 роти 1 взводу 1 бат 25 ОПДБР, який виконав свій обов’язок Громадянина України, і до останнього був вірний своїм побратимам та державі. Олександру назавжди-22!
Автор (ініціатор): Мазурик Василь Дмитрович
Дата оприлюднення: 04 квітня 2024
Прохання присвоїти звання Герой України (посмертно) молодому, але такому відважному сину нашої країни, Воротилу Олександру Олеговичу командиру 3 роти 1 взводу 1 бат 25 ОПДБР, який виконав свій обов’язок Громадянина України, і до останнього був вірний своїм побратимам та державі. Олександру назавжди-22!
Пане Президенте!
Від імені батьків, родини, друзів та всіх, хто знав Олександра, просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) молодому, але такому відважному сину нашої країни Олександру Воротило.
Воротило Олександр Олегович народився 20 грудня 2001 року в с. Березівка Балтського району.
Олександр протягом 11 років навчався у Березівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Після закінчення школи вступив до Одеської академії сухопутних військ, яку закінчив у 2022 році званням лейтенанта.
17 липня 2019 року, будучи курсантом, приступив до виконання своїх службових обов'язків - став на захист України. Був направлений на Миколаївський напрямок, потім переведений на Луганський. Службу проходив в 4 парашутно-дисантній роті 1-го парашутно-дисантного батальйону в/ч А1126, був командиром взводу, потім призначений командиром роти. Мав звання лейтенант.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр мужньо боронив рідну землю.
Він був відповідальним, активним та цілеспрямованим юнаком, який з раннього дитинства мріяв стати військовим офіцером. Наполегливо йшов до своєї мети, та всім серцем вірив у перемогу України.
22 - річний воїн загинув 08 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання, рятуючи пораненого побратима, в н.п. Новоселівське Луганської області.
Жорстоко обірване молоде життя!
Невимовна туга!
Важко знайти слова втіхи, коли перестає битися серце захисника України. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль від втрати рідної людини…
Кожний мешканець громади схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом Олександра. Пам’ять про Героя назавжди залишиться в наших серцях. Він був, є і буде справжнім сином України.
Герої не вмирають, їх пам’ятають ВІЧНО…
Не пробачимо ворогу жодного забраного життя!
Вічна шана та доземний уклін українському Герою! Вічна пам'ять усім захисникам, хто пішов у вічність…
Пане Президенте!
Від імені батьків, родини, друзів та всіх, хто знав Олександра, просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) молодому, але такому відважному сину нашої країни Олександру Воротило.
Воротило Олександр Олегович народився 20 грудня 2001 року в с. Березівка Балтського району.
Олександр протягом 11 років навчався у Березівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Після закінчення школи вступив до Одеської академії сухопутних військ, яку закінчив у 2022 році званням лейтенанта.
17 липня 2019 року, будучи курсантом, приступив до виконання своїх службових обов'язків - став на захист України. Був направлений на Миколаївський напрямок, потім переведений на Луганський. Службу проходив в 4 парашутно-дисантній роті 1-го парашутно-дисантного батальйону в/ч А1126, був командиром взводу, потім призначений командиром роти. Мав звання лейтенант.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр мужньо боронив рідну землю.
Він був відповідальним, активним та цілеспрямованим юнаком, який з раннього дитинства мріяв стати військовим офіцером. Наполегливо йшов до своєї мети, та всім серцем вірив у перемогу України.
22 - річний воїн загинув 08 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання, рятуючи пораненого побратима, в н.п. Новоселівське Луганської області.
Жорстоко обірване молоде життя!
Невимовна туга!
Важко знайти слова втіхи, коли перестає битися серце захисника України. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль від втрати рідної людини…
Кожний мешканець громади схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом Олександра. Пам’ять про Героя назавжди залишиться в наших серцях. Він був, є і буде справжнім сином України.
Герої не вмирають, їх пам’ятають ВІЧНО…
Не пробачимо ворогу жодного забраного життя!
Вічна шана та доземний уклін українському Герою! Вічна пам'ять усім захисникам, хто пішов у вічність…
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Індучна Наталія Валентинівна
04 липня 2024
2.
Дерев'янко Інна Олександрівна
04 липня 2024
3.
Іващенко Марина Володимирівна
04 липня 2024
4.
Сєнокосова Світлана Василівна
04 липня 2024
5.
Власюк Валерія Євгеніївна
04 липня 2024
6.
Михайлець Ольга Павлівна
04 липня 2024
7.
Загородня Лариса Михайлівна
04 липня 2024
8.
Чабан Віта Олександрівна
04 липня 2024
9.
Крикун Дарія Андріївна
04 липня 2024
10.
Малич Світлана Василівна
04 липня 2024
11.
Кривицька Ірина Володимирівна
04 липня 2024
12.
Ковтун Зінаїда Анатоліївна
04 липня 2024
13.
Фікс Оксана Павлівна
04 липня 2024
14.
Піндюр Наталія Віталіївна
04 липня 2024
15.
Баценко Людмила Миколаївна
04 липня 2024
16.
Мартиченко Алла Олександрівна
04 липня 2024
17.
Бриндак Ольга Миколаївна
04 липня 2024
18.
Стрюкова Ірина Ігорівна
04 липня 2024
19.
Корнелюк Любов Веніамінівна
04 липня 2024
20.
Холод Галина Петрівна
04 липня 2024
21.
Сметська Марина Леонідівна
04 липня 2024
22.
Галінська Валентина Вікторівна
04 липня 2024
23.
Василенко Сергій Григорович
04 липня 2024
24.
Шаповал Юлія Віталіївна
04 липня 2024
25.
Стасюк Світлана Борисівна
04 липня 2024
26.
Боженко Анна Володимирівна
04 липня 2024
27.
Головата Марта Ігорівна
04 липня 2024
28.
Клопова Олена Сергіївна
04 липня 2024
29.
Ільчишин Вікторія Віталіївна
04 липня 2024
30.
Петренко Лілія Валеріївна
04 липня 2024