Присвоєння звання Герой України військовослужбовцю Збройних Сил України старшому солдату Волянському Костянтину Олександровичу 02.07.1995 р.н. (ПОСМЕРТНО)

Шановний пане Президенте!

Просимо розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, хороброму захиснику України, віданному та вірному своїй Батьківщині старшому солдату 59-тої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка 9-го батальйону «Скіфи» (в/ч А2896) Волянському Костянтину Олександровичу (позивний «Воля») 02.07.1995р.н., який загинув 17 січня 2024 році, під час скидання скидання з дрону вибухового пристрою на ВОП «Тернопіль» поблизу н.п. Первомайське Покровського району Донецької області та отримав уламкове проникаюче поранення тімʼяної частини голови, не сумісне з життям.
Йому навіки лишилося 28 років.


Костянтин був єдиним сином у сім’Ї, коханим чоловіком та молодим батьком однорічної донечки. Костянтин народився 02.07.1995 року в селі Болган, свої шкільні роки провів в Болганській ЗОШ І-ІІІст. Костянтин 03.10 2013 році був призваний на строкову службу, під час якої приймав участь в АТО де 26.03.2014 отримав нагороду «Доблесть і честь». 05.02.2015 року підписав контракт під час якого захищав Донецьку обл. (18.09.- 16.11.2016рр.) та Луганську обл. (13.04-27.07.2017рр.)
Після чого планував та жив мирне життя. Був люблячим сином, коханим чоловіком, надійним другом та нещодавно став турботливим батьком.

Але з початком повномасштабного вторгнення знову не зміг стояти осторонь захисту Батьківщини. 1.03.2022р. військовий з позивним «Воля» вступив в лави ЗСУ в 11 батальйон 59 бригади в напрямку Херсонщини, а з 11 січня 2023 року продовжив захист України в складі 9 батальйону 59 бригаді в Донецькому напрямку.

Виконуючи бойові завдання, під час яких отримав контузії та термічний опік руки, Костянтин пройшов бойовий шлях від Херсонського напряму до Донецького.

Костянтин завжди був першим, на вістрі атаки. За словами його побратимів це був справжній воїн - сміливий та досвідчений , вірний товариш, турботливий побратим. Він люто ненавидів ворогів і не знав страху перед ними, будь якої миті готовий був виконати наказ і поділитися з побратимами останнім. Ризикуючи собою, неодноразово рятував життя побратимам. Таким він був і в повсякденному житті, завжди приходив на допомогу, щиро радів за успіхи інших, був підтримкою та опорою для своєї сім’ї та друзів.
Залишився, «Назавжди Вірним» присязі та Україні.

Костянтин усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та Перемогу, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій.

Пане Президенте, від імені родини, друзів, побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому солдату Волянському Костянтину Олександровичу.
Ця петиція найменша частина того, що можна було б сказати про нашого Героя.
Просимо вшанувати пам'ять нашого Костянтина!!!
Слава Україні! Герої не вмирають!