Шановний пане Президенте!
Я, Куць Вікторія Миколаївна, звертаюся до Вас з проханням розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату, гранатометнику 1 відділення 3-ї штурмового взводу штурмової роти 783 полку(в/ч Т0920) та моєму дядькові Зайцеву Олександру Володимировичу, 26.10.1984 року народження, відповідно до п.25 ст.106 Конституції України,ст.6 Закону України "Про державні нагороди України", за для вшанування пам'яті Героя України.
З 04.03.2022 року був призваний на військову службу і без зволікань поповнив ряди захисників України.Спочатку був гранатометником, потім пішом навчатися на сапера та деякий час перебував на Херсонському напрямку.
Восени пішов навчатися в окрему штурмову бригаду. По закінченю навчання відразу потрапив на передову.
Його позивний був "Тихий", мабуть тому, що він завжди був врівноваженим, делікатним і ніколи ні на що не нарікав. Оберігав рідних, дружину та двох донечок, не розповідаючи про тяжкі воєнні будні.
01.11.2023 разом з побратимами пішов на завдання в районі н.п. Кліщіївка Донецької області. 03.11.2023 року загинув від отриманих поранень, несумісних з життям, поблизу н.п. Кліщіївка,Донецької області.
Я пишаюсь своїм дядьком, його незламністю та патріотизмом. Вважаю, що Зайцев Олександир Володимирович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Ця петиція – найменше, що можна зробити для вшанування памʼяті нашого Героя, адже він був мужнім, відважним, відданим і справжнім захисником України!
У Олександра залишилися дві доньки, дружина, мати та сестра.
Він захищав нашу Україну від клятих нещадних російських військ, ризикуючи всім, та вони забрали життя у нашого нашого Саші! Його загибель – це непоправна втрата для родини та побратимів, адже він був вірною надією і опорою для всіх.
Низький уклін Герою. Вічна памʼять. Слава Україні!