ПРО ПРИСВОЄННЯ ПОЧЕСНОГО ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ПРИШЛЯКУ ТАРАСУ ВАСИЛЬОВИЧУ

Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику України, щирому українцю, військовослужбовцю Пришляку Тарасу Васильовичу, 04.11.1973 р.н.

Тарас Васильович Пришляк народився 4 листопада 1973 року у місті Рогатин, Івано-Франківської області. Навчався у Рогатинській ЗОШ №2. Після дев’ятого класу продовжив здобувати освіту у Перемишлянському училищі за спеціальністю «Столяр». Пройшов військову службу в армії.
Тарас Васильович завжди був людиною із «золотим серцем», люблячим і турботливим батьком двох доньок, добрим та відданим братом та другом. І навіть перебуваючи на фронті, завжди залишався опорою та підтримкою для своєї сімʼї та друзів; підтримував словом та ділом, радів успіхам і допомагав при невдачах.

Непростим виявилося життя нашого захисника. У молодому віці Тарас Пришляк втратив тата і молодшого брата. Тож став надійною опорою для матері, сестер Зеновії і Лесі. А під час пандемії відійшла у вічність його найрідніша людина - мама.

Тарас Васильович почав свій професійний шлях у Рогатинській дитячо-спортивній школі. Згодом, працював різноробочим. Мав золоті руки. Заробляв на життя в Україні й за кордоном.Рідні згадують Тараса як дуже товариську і добру людину, двері будинку якого завжди були відкриті для близьких та друзів.

Тарас Пришляк був вірним сином України, патріотом, тому, коли 24 лютого війна в Україні стала ще страшнішою, чоловік вирішує добровольцем взятися за зброю. Пішов служити у складі 71 окремої єгерської бригади. На початку весни 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Брав участь в боях за Ірпінь, Чернігів, Бахмут. Згодом разом з побратимами Тарас Пришляк, стрілець-санітар 3 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти, воює на Авдіївському напрямку, де старається відбити нескінченні напливи ворожих військ.

Втім, війна невблаганна і завжди приходить з тяжкими втратами. 28 березня відбувся останній бій нашого хороброго воїна. Його серце перестало битися від смертельного поранення під час авіаційного обстрілу н.п.Терни.
Побратими назавжди запам'ятають Тараса Пришляка як хорошого воїна, людину доброї душі, яка завжди була готова підтримати, прикрити у бою. Герой вирізнявся холодним розумом, професіоналізмом і братерством. Нехай же Україна визнає вагомий внесок Тараса Пришляка, який заслужив на найвищу державну нагороду - Героя України. Два роки постійного перебування "на нулі", два роки болю і втрачених друзів, два роки виборювання кров'ю кожного звільненого сантиметра нашої землі. Два роки в унісон із серцем України. Боротьба триває, але пам'ятати і поважати потрібно зараз!

Без рідної людини залишились дружина, доньки та дві сестри.

Від імені дружини, дітей, родини, побратимів, друзів та громади Рогатинщини просимо Вас підтримати дану петицію та надати Пришляку Тарасу Васильовичу заслужене звання Героя України (посмертно). Тарас Васильович був відважним воїном, прикладом патріотизму та відданості своїй державі, він віддав за Україну та українців своє життя.

Вічна Пам’ять! Слава Україні! Героям Слава!