Шановний пане Президенте!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України та нагородити Орденом Богдана Хмельницького (посмертно) мого чоловіка, військовослужбовця, МОСКАЛЕНКО СЕРГІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА (позивний "Хом'як") 05.12.1988 року народження, молодший сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів (FPV-дрони) взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7406, який відстоював свободу України та захищав територіальну цілістність Батьківщини.
Москаленко Сергій Володимирович все своє життя проживав в місті Дніпро.
Він навчався в школі №62 та був улюбленцем для кожного, тут його
поважають та люблять.
З самого початку російської агресії проти України він, пішов
добровольцем з перших днів, не чекаючи повістки, в ТРО 128 бригади 231
батальйону, при виконанні бойового завдання Сергій отримав травму ноги
(колінного суглоба внаслідок післятравматичного ураження передньої
хрестоподібної зв’язки лівого колінного суглоба з повним розривом, (ушкодження
внутрішнього меніска лівого колінного суглоба, з лоскутним розривом)).
Але не зважаючи на цю травму, та обмежено придатним він бути не захотів, взявши себе в
руки, Сергій пішов навчатись на ударні дрони «FPV», навчався в Victory Drones в
Києві, потім в Житомирі (в школі спеціалістів БпАК за програмою фахової
підготовки операторів з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів коптерного
типу «FPV», оператор, ВОС 225), потім в Борисполі (завершив курс «Тактичне
застосування безпілотного авіаційного комплексу NEMESIS BMH» та отримав
рівень допуску С1».
Сергій знищив дві російські БМП про них говорили медіа, та
підбив багато колісної техніки БМП та МТЛБ.
Москаленко Сергій Володимирович з позивним «Хом'як» 05.12.1988 р.н, був
командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів (fpv-дрони)
взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини А 7406, загинув
05.03.2024 року на околицях Старомайорське Волноваського району Донецької
області. Смерть пов’язана з виконанням військової служби і захистом Батьківщини.
За життя Сергія було нагороджено медаллю «Ветеран війни», та на дві медалі
його штаб подав заявку: «Героя України» та «Залізний крест».
Сергій в житті був завжди на першому місці, завжди допомагав всім, з нього брали приклад та рівнялись на його досягнення.
У Сергія залищилась донька, вона дуже любить татка, їй дуже важко приняти те, що татка більше не почує та не побачить...
Сергій був справедливим, чесним і дуже цікавим співрозмовником. В його житті було багато планів і мрій, але, нажаль, які він так і не встиг втілити.
Кожен загиблий воїн сьогодні – це особистість, яка ще вчора жила з нами, ходила
на роботу або ж вела громадську діяльність.
Загиблі військові – це не просто цифри або ж хрести на цвинтарі, це люди зі
своєю життєвою історією: десь яскравою, десь буденною, однак від цього не менш
важливою. Так вони залишають цей світ і перетворюються на пам'ять поколінь, яку
зберігають їхні рідні та близькі, друзі, побратими.
Ми просимо ВАС присвоїти звання Героя України та нагородити Москаленко Сергія Володимировича Орденом Богдана Хмельницького (посмертно).
Низький уклін та Шана Герою! Вічна пам'ять! Слава Україні, Слава Героям!