Шановний, Пане Президент! Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Солдату Ляхович Едуарду Миколайовичу стрілець- помічник гранатометного віділення 3 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини А2777! Брав участь у відсічі збройної агресій російської федерації та боронив Україну, брав участь у веденні бойових дій с. Опитне Донецька область Покровський район.
Загинув 23.10.2022 під час виконання бойового завдання с.Опитне Донецька область
Едуард був дуже щирою, талановитою, відкритою порядною людиною, мав двох синів. Під час служби в Збройних Силах України, проявив себе,як людина,яка завжди підтримає та прикриє своїх побратимів. Едуард пішов захищати України добровольцем спочатку повномасштабного вторгнення в ТРО в м. Новий Буг де і проживав. З 09.06.2022 продовжив службу в частині А3211 с.( Старичі) далі продовжив службу в частині А2777 м.Миколаїв звідси був направлений в Донецьку область для виконання бойовий завдань у складі 36 бригади морської піхоти. Едуард Миколайович був безвісти зниклим з 23.10.2022 ми його родина були 18 місяців в невідомості, пошуку за нашого рідного сина, брата батька, 18 місяців нестерпного болю, переживань, надій та сподівань на диво, якого нажаль не сталося 13.03.2024 року збіг ДНК підтвердився.
Едуард був промінчиком сонця для нашої родини, який завжди надихав та давав сили на завтрашній день, був підтримкою для батьків, які завжди чекають сина додому, був найкращим братом, який завжди підтримував та надихав на щось нове, найкращим батьком для своїх синів, який завжди вчив бути чесною та порядною людиною. Тобі назавжди 28. Пішов з життя не здійснивши купу своїх мрій, завжди мріяв побачити свою першу племінницю, але нажаль не встиг. Тому прошу присвоїти почесне звання Герой України посмертно моєму брату, сину батьку.
Він як і багато інших наших захисників віддав найцінніше та найдорожче- ЖИТТЯ.
Ми повинні пам'ятати своїх героїв. ЛЮБИМО ПАМ'ЯТАЄМО СУМУЄМО