Присвоєння почесного звання Героя України

Шановний пане Президенте, просимо Вас присвоїти заслужене і почесне звання Героя України (посмертно) Остафійчук Ростиславу.
Він був головним сержантом Об'єднаного навчально- тренувального центру ЗСУ військової частини А 2641.
Вірний син України Ростислав боронив її суверенітет і державну незалежність з перших днів російської загарбницької війни,2014 року пішов на строкову службу,рік служив у Києві у військовій частині 3030 (внутрішні війська).Тож, коли надійшло запрошення до військомату,не вагаючись змінив цивільний одяг на військовий.Під час першої ротації Ростислав потрапив на Луганщину у місто Старобельськ.У складі групи встиг п'ятнадцять разів сходити у військову розвідку,виявити диверсійні групи,незаконні збройні формування та десятки ворожої техніки з російським маркуванням.А виконуючи завдання на передові,він завжди покладався на залізного,,помічника''-снайперську гвинтівку.
Після повернення до Хмельницького,хлопців за тривогою відправили під Дебальцеве.Саме тоді там розгорнувся,,дебальцевський котел '' Одна з груп полку пішла на завдання і потрапила в засідку Їм на допомогу приїхала група ,де був Ростислав.Завдяки їхні групі ,вони змогли вивести хлопців всіх неушкодженими з ворожого оточення.
Ростислав прослужив рік в зоні АТО розвідником - снайпером 8 полку спецпризначення .Після закінчення служби приїхавши додому,відразу підписав контракт на 5 років в частині А2641.
Проходив навчання у Афганістані.За виконання бойових завдань був неодноразово нагороджений зокрема високою державною нагородою -орденом за ,, Мужність '' 3 ступеня . До початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Ростислав перебував у запасі.Працював в Чехії .Однак відразу після 24 лютого повернувся в Україну і знову вступив до лав ЗСУ.
23 квітня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі на Харківщині .
Перед тим як поїхав на бойове завдання,він розповідав який шлях пройшов будучи в АТО,які досягнення здобув і слова які майже 2 роки крутяться в голові ,,я хотів би, ще отримати медаль героя України але її дають лише в більшості посмертно" я тоді цих слів не розуміла,на скільки для нього було важливо,воювати до останнього окупанта в Україні,зробити все що в його силах. Він був дійсно щирим патріотом і не лише професіоналом своєї справи,але і коханим чоловіком ,найкращим сином, батьком та братом
Тому пане Президенте,допоможіть виконати його останню волю якщо є така можливість,я не можу не звернутися до Вас.
За особисту мужність, стійкість та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінну військову службу прошу Вас Пане Президенте, шановний Володимире Олександровичу присвоїти посмертно почесне звання Героя України головному сержанту Остафійчук Ростиславу який до останнього подиху жив Україною та поклав своє життя на полі бою за світле майбутнє України в цілому і кожного з нас зокрема, за нашу волю та нашу незалежність! Світла пам’ять про нього житиме в наших серцях вічно та буде нестись наступним поколіннями.

Слава Україні! Героям Слава!
Все буде Україна!