Порошенко як Президент ПОВИНЕН ОСОБИСТО І ПУБЛІЧНО забезпечити розгортання якнайширшої інформаційної суспільної і державної програми заходів щодо різного походження українців і росіян – щоб вибити у путіна "основу для історично обґрунтованих" претензій до України.

Справа в тому, що відомі Вам слова таварішчя путіна про те, що «ми фактічєскі адін народ» залишились без належної, адекватної реакції з боку відповідного паритетного українського державного органу. Таким паритетним органом безумовно мав би бути Президент України – ОСОБИСТО!
Зазначена фраза путіна зависла в повітрі – її ніхто офіційно не заперечив і не спростував… Отже, ми вкотре «проковтнули» нахабну брехню про братерство русинів-українців і угро-фіно-монголо-татарів!!!???...
Мовчання Президента України в такому стратегічно важливому для України питанні, особливо під час війни московії проти нас під прапором «допомоги братам-слов’янам», може бути сприйняте як визнання цієї історичної брехні, яка заважає значній частині українського суспільства відмовитись від облудного міфу про «братерство» і зрозуміти нарешті, що перед нами ніякий не брат, а ворог-чужинець – чужинець ментально, політично і кревно!
Пане Президенте, в умовах війни з московією, зокрема в умовах інформаційної складової цієї війни, піднята тема набуває надзвичайної актуальності. Справа в тому, що практично всі громадяни московії (московити, москвини, москалі, рассіянє, русскіє тощо) і значна частина громадян України абсолютно преспокійно вважають, що українці і москалі є «братами-слов’янами» і, отже, останні повинні неодмінно «прийти «братам-слов’янам-українцям» на допомогу».
Доки справа просвіти в даному питанні робиться виключно силами ентузіастів, вона не може справити належний вплив на свідомість людей. Тільки надання цій правді державного звучання змусить бодай частину «братів» та й наших громадян щонайменше засумніватися в «обґрунтуванні» російської війни проти України.
Переважна більшість москалів ненавидить не тільки українців – вона (ця більшість) ненавидить усіх, хто не є москалем або хто не згоден визнати себе москалем – тобто всю решту світу. Москалі ненавидять решту світу по-різному: одних вони ненавидять люто – українців, американців, канадійців, англійців, поляків, грузинів, хорватів, боснійців, косоварів, чеченців, кримців тощо, інших вони «просто» ненавидять – циганів, євреїв, негрів, арабів, «осіб кавказької національності» тощо, до ще інших ставляться з демонстративним презирством – молдованів, чукчів, естонців, латишів, литовців, голландців, датчан, якутів, монголів, китайців, бурятів тощо, ще інших мають хоч і за «братів», та все ж за молодших братів – білорусів, болгарів, вірменів, казахів, сербів тощо, а ще інших «просто» зневажливо «не помічають» з висоти своєї шовіністичної пихи…
Московія – це ненажерлива безлика маса (навала, пошесть, «іго»), яка суне і поглинає, пожирає, перетворює на таку ж безлику масу все (всіх), хто трапляється на дорозі… Є такий американський фільм жахів, як із космосу впав на землю шмат якоїсь рожевої аморфної гидоти, яка розросталась, поглинаючи і перетворюючи на саму ж себе все органічне…
Московія нищила всі відмінні від московських національні риси народів кссср (колишнього ссср) і продовжують нищити національні риси народів рф. І в кссср, і в рф витворювалась і досі ефективно працює модель, відповідно до якої бути удмуртом чи мордвином, чи мерянином, чи чувашем, чи марійцем, а чи українцем тощо непрестижно, третьосортно, «відстойно», неперспективно, провінційно, по-селюцькому, «галімо» і т. д. А от бути «русскім» – це… ну, ви розумієте – єдино правильно («Да што ти как нє русскій!?» - голосить московська приказка).
У межах цієї моделі у значній мірі були змосковщені цілі республіки кссср (Білорусь, Україна, Казахстан, автономні республіки самої московії та інші). У самій рф, яка так печеться про язик в Україні, немає жодної школи з неросійською мовою навчання: в Удмуртії немає жодної школи з удмуртською мовою навчання, в Якутії – з якутською, в Туві – з тувинською, в Марі-Ел – з марійською і т. д, не кажучи вже про неросійську мову викладання в вищих навчальних закладах.
До речі, якщо буде у Вас нагода, зажадайте «алаверди» запровадити в Удмуртії удмуртську мову як другу державну, на Кубані – українську мову як другу державну, аналогічно в Татарії, Якутії, Мордовії, Ічкерії… з внесенням відповідних змін до конституції рф.
Московія – наш ворог – це однозначно. І вона завжди, споконвіку була нашим ворогом.
Одним із «обґрунтувань», яким рф тисне на свідомість своїх громадян і українців у війні з Україною, – це спільне «слов’янське» – «братерське» – походження українців і росіян. Ця брехня настільки глибоко вбита в голови переважної частини громадян України і громадян московії, що правда про походження москалів (мешканців московії) часто просто не сприймається і не приймається багатьма безмежно толерантними гречкосіями, не кажучи вже про самих т. зв. «братів».
Переважна більшість сучасних державних народів є результатом багатотисячолітньої мішанини (крові) різних племен, етнічних груп, народностей, спільнот, цивілізацій тощо. Сучасні український народ і московський народ не є виключенням із цієї більшості.
Однак…
Ось перелік основних складових частин крові громадян московії:
- меря, мордва, марі, морт-комі, уд-морт, іжора, мещора, мурома, нерома (норома), мокша, ерзя (рязань), весь, водь, пермь, ямь, чудь, лівь, людь, либь, сумь, корсь, черемись, самоядь, зирянь, зимигола, корела, ненці, югра, печора, чухлома, чухна, чуваші, буртаси, сету, фіни, ести та ін. – це все угро-фінські народи-аборигени, яких нечисленні руські колоністи й ортодоксальна православна церква свого часу захопили і примусово християнізували – звідси, до речі, походить слово "крєстьянє", якого немає в жодній іншій мові. Переважна більшість представників цих народів була «просто» перейменована на «русскіх»;
- монголи (татари), половці, хазари, печеніги, айни, булгари (балкари), каракалпаки, осетини, калмики, ногайці, киргизи, башкири, адигейці, черкеси, чеченці, інгуші, аварці, дагестанці, кабардинці, юкагіри та ін. – це тюркські народи, які частково асимільовані, але ще намагаються триматися;
- буряти, якути, евенки, тунгуси, чукчі, ханти, мансі, хакаси, алеути, тувинці та ін. – сибірські народи, які майже повністю зрусифіковані в мовному плані і тільки характерна зовнішність і збереження специфічного способу життя і побуту не дозволяє їм остаточно розчинитись в єдиному московському середовищі.
НАЩАДКИ ВСІХ ЦИХ НАРОДІВ ЖИЛИ І ПРОДОВЖУЮТЬ ЖИТИ НА СВОЇХ ЗЕМЛЯХ нерідко під чужою невідповідною назвою "русскіє", складаючи переважну більшість населення московії. Решта – це невизначальні домішки руської (української), німецької, єврейської, польської, латиської, грузинської, вірменської та іншої крові. Тобто москалі – це суміш багатьох народів, переважно угро-фінів і монголів (татарів). Історія формування московського народу – це історія асиміляції різних народів із формально-адміністративним присвоєнням їм назви «русскіє» – за ознакою підпорядкованості руським колоністам. Однак така підпорядкованість не могла перетворити фінів і монголів на «слов’янів».
Сучасні українці, на противагу сучасним русскім, виросли з мішанини зовсім інших народів-племен (не угро-фінських і не тюркських) – полян, деревлян, уличів, сіверян, дулібів, волинян, бужан, хорватів та інших. Ще глибші історичні дослідження виводять сучасних «русскіх» із лувійців; а українців – із хатів і шумерів, а перед ними – венедів і антів. Є в українській крові й московська домішка, але вона, як і частка української крові в московській, не є визначальною.
Так звані «слов’яни» – умовна, вигадана деякими історіографами назва шерегу народів за фактичною мовною ознакою (причому станом аж на 18-19 століття), а не за ознакою походження. Походження (кров) теперішніх «русскіх» і походження їх язика – це абсолютно різні процеси! Але власне подібністю свого язика до мов деяких народів Східної Європи російські історіоідеологи «чомусь» хотіли і далі хочуть приховати істинне походження росіян, видати цю обставину за аргумент на користь «слов’янськості» москалів. Мовляв, якщо наші мови подібні, то ми і вони – одного походження – слов’янського… Однак такий «аргумент» може справляти враження хіба що тільки на людей зашорених, не здатних мислити елементарно логічно і послідовно. Не перетворились же на іспанців південноамериканські індіанці тільки через те, що конкістадори нав’язали їм чужу для них іспанську мову. Так само не перетворились на португальців, англійців, французів тубільні мешканці сучасних Бразилії, Африки, Індії, яким колоністи-завойовники нав’язали відповідні чужинські мови… Отже, мерян, удмуртів, татарів чи ерзян вдалося в адміністративному порядку «перейменувати» на «русскіх», але неможливо було таким чином зробити з них «слов’янів».
Практично кожен громадянин московії має якусь конкретну кревну належність до одного з перелічених вище народів або їх мішанини. Тобто кожен «русскій» є насправді чи то татарином, чи мордвином, удмуртом, мерянином, українцем чи, наприклад, удмурто-марійцем, татаро-мерянином тощо.
У час війни з РФ, переконаний, було би надзвичайно корисно, ствердивши історичний факт, відкрити очі передовсім самим українцям на історичну правду про походження московитів: вони не є нашими братами не тільки за світоглядом (ментально) і за прагненнями (політично), але й за походженням (кревно). Це відкриття очей допоможе багатьом позбутися якоїсь соромливо-підсвідомої неворожості до новітньої угро-фіно-монголо-татарської навали.
У кссср (колишньому ссср) тема істинного походження москалів була під табу. Зараз є досить багато досліджень і літератури на цю тему. Зокрема, привертають до себе увагу такі ґрунтовні видання, як «Украдене ім’я» Євгена Наконечного; «Країна Моксель», «Москва ординська», «Україна-Русь» Володимира Білінського; «Обережно: міфи» Михайла Лукінського; «Московство» Павла Штепи; «Атлантида: сторінки прадавньої української історії» Віктора Березюка та інші.
Пане Президенте, наполегливо закликаю Вас дати відповідні доручення розгорнути широку пізнавальну ДЕРЖАВНУ кампанію з відновлення історичної правди про походження українців і московитів (причому без будь-якої образливої складової щодо справжнього походження останніх), із загальним порівняльним висновком про те, що у нас зовсім різне походження. Тобто щонайменше з точки зору абсолютно різного походження ми у принципі не можемо вважатися «братерськими» народами. І тому ні про яку «братерську» складову в їхній війні проти нас не може бути й мови!!!
Пане Президенте, я глибоко переконаний, що Ви
ПОВИННІ ОСОБИСТО І ПУБЛІЧНО надати поштовх розгортанню якнайширшої інформаційної суспільної і державної позиції щодо різного кровного походження українців і росіян – для того, щоб вибити у путіна підґрунтя для «історично обґрунтованих» претензій на територію України. Адже вся їхня війна проти нас побудована на одному брехливому твердженні: «ми фактічєскі адін народ» - а отже, нам треба вассаєдініцца!
Не бійтеся і не соромтеся сказати світові ПРАВДУ!
На карту поставлено долю нашої країни, отже, для її порятунку потрібно задіяти всі засоби – і зокрема, просвітницькі, підняті на найвищий державний рівень звучання!