№22/224090-еп
БУТКО ДЕНИС ВОЛОДИМИРОВИЧ присвоєння звання «Герой України»
Автор (ініціатор): Бутко Аліна Павлівна
Дата оприлюднення: 11 квітня 2024
Шановний пане Президент!
3 повагою, до Вас, звертається дружина нашого Героя Бутко Дениса Володимировича. Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно), нашому хороброму та відважному захиснику, патріоту нашої держави Бутко Денису Володимировичу, чиї вчинки та жертви
заслуговують на найвищу визнану нагороду.
Молодший лейтенант Бутко Денис Володимирович був командиром взводу протитанкових
ракетних комплексів роти вогневої підтримки військової частини А4532. Загинув під час виконання обовʼязків військової служби, перебуваючи в засобах індивідуального захисту, в районі бойових дій, під час дії воєнного стану, повʼязана із захистом Батьківщини, захистом суверенітету і територіальної цілісності України. 15 омпб приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звʼязку з військовою агресією російської федерації проти України у складі ОТУ «Донецьк». Противник здійснив артилерійський та мінометний обстріл в наслідок чого Денис отримав численні поранення несумісні з життям.
Денис був неймовірно хороброю людиною, він був воїном. Щоб з ним не трапилось, відповідь була одна «Все буде добре». Він завжди йшов на допомогу, ніколи і нікого не залишав з іхніми проблемами на одинці, завжди допомагав їх вирішенню. На війні евакуював людей ризикуючи своїм життям, побратими завжди знали, що можуть покластись на Дениса, він не підведе і поруч буде плече підтримки і він іх не покине якою б не була ситуація.
Мій чоловік був не аби якою цінністю і гордістю нашої родини. Він мріяв про сімʼю, будував плани на майбутне. Говорив про те, як ми будемо жити в вільній і незалежній Україні, своє майбутне бачив тільки на своій рідній землі. Його щастю не було меж, коли він дізнався, що нарешті стане татом, але так і не дізнався, що стане татом донечки.. Мій коханий був для мене всесвітом, опорою і підтримкою, з ним я ніколи і нічого не боялась, він був моїм Супер Героєм.
Денис віддав найцінніше що в нього було - своє життя. Боровся до останнього подиху за свою країну. Тому він заслуговує на найвищі нагороди від держави яку боронив і захищав її цілісність, мужньо тримався і ніколи не відступав.
3 повагою, до Вас, звертається дружина нашого Героя Бутко Дениса Володимировича. Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно), нашому хороброму та відважному захиснику, патріоту нашої держави Бутко Денису Володимировичу, чиї вчинки та жертви
заслуговують на найвищу визнану нагороду.
Молодший лейтенант Бутко Денис Володимирович був командиром взводу протитанкових
ракетних комплексів роти вогневої підтримки військової частини А4532. Загинув під час виконання обовʼязків військової служби, перебуваючи в засобах індивідуального захисту, в районі бойових дій, під час дії воєнного стану, повʼязана із захистом Батьківщини, захистом суверенітету і територіальної цілісності України. 15 омпб приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звʼязку з військовою агресією російської федерації проти України у складі ОТУ «Донецьк». Противник здійснив артилерійський та мінометний обстріл в наслідок чого Денис отримав численні поранення несумісні з життям.
Денис був неймовірно хороброю людиною, він був воїном. Щоб з ним не трапилось, відповідь була одна «Все буде добре». Він завжди йшов на допомогу, ніколи і нікого не залишав з іхніми проблемами на одинці, завжди допомагав їх вирішенню. На війні евакуював людей ризикуючи своїм життям, побратими завжди знали, що можуть покластись на Дениса, він не підведе і поруч буде плече підтримки і він іх не покине якою б не була ситуація.
Мій чоловік був не аби якою цінністю і гордістю нашої родини. Він мріяв про сімʼю, будував плани на майбутне. Говорив про те, як ми будемо жити в вільній і незалежній Україні, своє майбутне бачив тільки на своій рідній землі. Його щастю не було меж, коли він дізнався, що нарешті стане татом, але так і не дізнався, що стане татом донечки.. Мій коханий був для мене всесвітом, опорою і підтримкою, з ним я ніколи і нічого не боялась, він був моїм Супер Героєм.
Денис віддав найцінніше що в нього було - своє життя. Боровся до останнього подиху за свою країну. Тому він заслуговує на найвищі нагороди від держави яку боронив і захищав її цілісність, мужньо тримався і ніколи не відступав.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Марушка Олег Зіновійович
11 липня 2024
2.
Панаінте Наталія Василівна
11 липня 2024
3.
Коваленко Аліна Вікторівна
11 липня 2024
4.
Назарук Наталія Олександрівна
11 липня 2024
5.
Мишак Христина Миколаївна
11 липня 2024
6.
Андрусяк Ельвіра Сергіївна
11 липня 2024
7.
Мельник Ольга Ярославівна
11 липня 2024
8.
Вітюк Інна Григорівна
11 липня 2024
9.
Баюк Олена Миколаївна
11 липня 2024
10.
Фельтов Микита Геннадійович
11 липня 2024
11.
Кушнерук Наталія Олександрівна
11 липня 2024
12.
Густі Світлана Григорівна
11 липня 2024
13.
Тітова Ірина Анатоліївна
11 липня 2024
14.
Баєр Юлія Олександрівна
11 липня 2024
15.
Мельник Віта Іванівна
11 липня 2024
16.
Кривюк Катерина Валеріївна
11 липня 2024
17.
Троцко Дар'я Ігорівна
11 липня 2024
18.
Сухарський Максим Сергійович
11 липня 2024
19.
Бойчук Людмила Олександрівна
11 липня 2024
20.
Михальчук Іванна Олександрівна
11 липня 2024
21.
Батицька Ірина Богданівна
11 липня 2024
22.
Любименко Оксана Олександрівна
11 липня 2024
23.
Ярощук Наталія Володимирівна
11 липня 2024
24.
Тарасова Віра Олександрівна
11 липня 2024
25.
Ластовецька Любов Володимирівна
11 липня 2024
26.
Демчук Галина Миколаївна
11 липня 2024
27.
Блінова Яна Олександрівна
11 липня 2024
28.
Сергійко Альона Вікторівна
11 липня 2024
29.
Хоменко Аліса Олександрівна
11 липня 2024
30.
Опанасенко Яна Валеріївна
11 липня 2024