Про присвоєння Прощенку Станіславу Івановичу звання Героя України

Шановний пане Президенте! Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) патріоту з великої літери, хороброму захиснику нашої країни, старшому сержанту Прощенку Станіславу Івановичу який народився 11.04 1975 року в селі Талалаївка Ніжинського району, проживав в місті Ніжин. З 24.02.2022 на посаді головного сержанта роти охорони Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України позивний «Патріот». Станіслав Прощенко героїчно загинув 1 березня 2022 року в стрілецькому бою з окупантами в селі Дорогинка, Прилуцького району, Чернігівської області від вогнепального поранення. Побратими які знайшли ще живого Станіслава, ледве розчепили йому пальці щоб забрати гранату з витягнутою чекою. Навіть смертельно поранений він готовий був підірвати її, щоб не потрапити в полон.
Один з організаторів оборони Ніжина в перші дні вторгнення. Боєць мобільної вогневої групи який неодноразово приймав безпосередню участь в засідках на колони окупантів. Активний учасник Майдану. Доброволець 2014 року з травня 2014-го по червень 2015 року в складі 41-го БТРО(Чернігів 2). Його життя не лише приклад військового подвигу, а й приклад служіння своїй країні. За вісім років від початку московсько-української війни до самої своєї загибелі Станіслав Прощенко не тільки воював зі зброєю в руках, він займався волонтерською справою, вкладаючи виключно власні кошти; будучи глибоко віруючою людиною він один з перших зрозумів роль «русского правосавія» в агресії проти нашої країни тому активно допомагав громадам з переходом з УПЦ МП до ПЦУ ( юридичний супровід); підтримував молодіжну патріотичну громадську організацію «Дозір Крук», бо був впевнений, що війни виграють священики і вчителі. Десятки людей вже після загибелі ніжинського активіста розповідали про дієву і конкретну допомогу: побратиму на операцію, родині загиблого, капелану… Він не шкодував ані часу, ані фінансів для патріотичного виховання молоді; вступав у полеміку з тими, хто не хотів бачити війни; викривав недобросовісних чиновників… Героїчним було все його життя, не тільки загибель в бою під час оборони рідного Ніжина. Сотні людей вдячні йому за конкретну допомогу, але тисячі — за незламну позицію, тверді переконання і безсумнівну віру у перемогу України як в війні проти російських окупантів, так і в перемогу українського в Україні. Унікальний доказ тому — перейменування центральної вулиці Ніжина вже 11 березня 2022 року ( через три тижні після загибелі бійця) на честь воїна, знаного і шанованого активіста, волонтера . Станіслав Прощенко за життя був для багатьох прикладом справжнього героя України. Але неймовірна скромність виключала будь-які намагання відзначити його заслуги. Сьогоднішня петиція — не про увічнення памʼяті захисника, а про історичну справедливість: бо на таких авторитетних особистостях і тримаються країна, суспільство, перемога. В біографії Станіслава Прощенко героїчний кожен вчинок: захисника, волонтера, громадського діяча. Героїчна і трагічна його загибель. Ніжин і Чернігівщина шанують і пам’ятають свого героїчного земляка і звертаються до Президента України про присвоєння йому звання Герой України(посмертно).